Лікар-пульмонолог Ростислав Любевич розповів про приховані симптоми бронхіальної астми та важливість своєчасної діагностики. Він надав рекомендації щодо надання першої допомоги під час нападу та профілактики захворювання.
Бронхіальна астма – це захворювання, яке може роками залишитися непоміченим, але одного дня проявити себе раптовим і небезпечним нападом. Українці сьогодні піддаються все більшому впливу чинників, що шкодять дихальній системі, і саме тому розуміння симптомів, тригерів та правил допомоги є критично важливими. Лікар-пульмонолог медичної мережі "Добробут" Ростислав Любевич розповів журналістці УНН про те, як саме розвивається астма, як допомогти людині з приступом та що варто знати про це захворювання кожному.
Деталі
Бронхіальна астма може виникнути навіть у людини, яка вважає себе абсолютно здоровою. За словами лікаря-пульмонолога, хвороба часто протікає приховано, і перший напад може застати людину в будь-якому віці. Ростислав Любевич наголошує, що важливим є поєднання спадковості та дії зовнішніх чинників, зокрема забруднення повітря. Сучасні реалії в Україні лише підсилюють ці ризики та роблять проблему більш масштабною.
Людина може прожити півжиття, не знаючи, що в неї астма. Але бронхоспазм, який характеризується нападом задишки, може трапитись у будь-якому віці вперше. Причина хронічного запалення – це поєднання спадковості та чинників довкілля (наприклад, алергени), серед яких і полютанти повітря, що виникають у повітрі під час масових обстрілів
– пояснює пульмонолог.
Однією з найнебезпечніших ситуацій є раптовий приступ астми. Аби надати допомогу людині з приступом, важливо діяти швидко та спокійно, адже паніка лише погіршує стан пацієнта, каже Ростислав Любевич. А правильний алгоритм дій, допоможе підтримати людину до приїзду медиків, а інколи навіть уникнути тяжких наслідків.
Якщо у людини виник приступ, важливо заспокоїти її, посадити з опорою на руки, допомогти скористатися інгалятором (хворий із бронхіальною астмою завжди його із собою носить, як правило це спеціальний пристрій турбухалер або класичний балончик сальбутамолу ("пшикалка")) та зробити 1-2 повільних глибоких вдихи після повного видиху і намагатись затримати дихання на декілька секунд. Окрім того, потрібно забезпечити доступ пацієнта до свіжого повітря. Якщо симптоми не минають протягом 10-15 хвилин, людина не в змозі говорити, має синюшність губ чи починає втрачати свідомість – потрібно негайно викликати швидку
– підкреслює Ростислав Любевич.
На що звернути увагу
Вчасна і правильна діагностика є не менш важливою, адже багато пацієнтів ігнорують перші сигнали. Часто люди звикають до тривалого кашлю або періодичної задишки та не пов’язують це з можливим захворюванням, думаючи, що це наслідок інфекції чи втоми, хоча насправді, це може бути проява астми.
Задишка, відчуття свистів при диханні – класичні симптоми. Мало хто звертає увагу на кашель, який також може бути ознакою бронхіальної астми. Також характерною ознакою є тривалий і ускладнений перебіг респіраторних інфекцій, тобто людина дуже довго і часто хворіє на ГРВІ із тривалими симптомами кашлю або задишки. Слід звертати увагу на те, що симптоми можуть мати сезонність, наприклад, загострюватись влітку і виникати у відповідь на контакт із тригером
– зазначає пульмонолог.
Тригери
Окрема тема – тригери астми, які можуть бути як очевидними, так і майже непомітними. Найчастіше провокаторами виступають алергени тварин, пилок, пліснява, побутові кліщі, а також, забруднене повітря, наголошує лікар. Проте, деякі фактори пов’язані саме зі способом життя: стрес, куріння, фізичне перенавантаження. І навіть якщо повністю уникнути тригерів неможливо, зменшити їхній вплив – реально.
"Я завжди кажу про наймиліший й найагресивніший алерген – кота. Є алергія на епідермальні, побутові, пилкові, харчові алергени, на лікарські засоби. Але тригерами можуть бути і забруднене повітря, парфуми, побутова хімія, інфекції, стрес чи надмірне фізичне навантаження", – розповідає Ростислав Любевич.
Профілактика
Профілактика астми та підтримання контролю над нею включає низку важливих щоденних дій. Регулярний прийом інгаляційних препаратів – основа лікування, яку не можна переривати навіть при відсутності симптомів, підкреслює Ростислав Любевич. Додатково лікар рекомендує вакцинацію, здорове харчування, фізичну активність і відмову від куріння. До того ж, особливу роль відіграє ментальне здоров’я, адже стрес є одним із найбільш поширених і недооцінених тригерів.
Найперша рекомендація для кожного пацієнта – це уникнення тригерів та постійне щоденне використання інгалятора, навіть якщо не відчувається симптомів. Друге – вакцинація від грипу, COVID-19 і пневмококу, адже ці збудники найчастіше викликають інфекції дихальних шляхів, що може стати тригером. Третє – раціональне харчування та помірна фізична активність, відмова від куріння. Четверте – робота з ментальним здоров’ям, враховуючи теперішню ситуацію в країні, зокрема техніки самозаспокоєння і боротьби зі стресом, консультації психолога, психотерапевта чи психіатра за необхідності. І останнє п’яте – періодичне відвідування сімейного лікаря чи пульмонолога
– підсумовує Ростислав Любевич.
Астма – це хвороба, яка не завжди помітна, але завжди потребує уваги. Своєчасне розпізнавання симптомів, контроль тригерів і правильна допомога під час нападу можуть зберегти життя та забезпечити високу якість щоденного існування навіть людям із діагнозом.
Новий підхід у боротьбі з астмою та ХОЗЛ: перший прорив за останні 50 років 28.11.24, 11:29 • 13376 переглядiв