Народний депутат Сергій Кузьміних зареєстрував законопроєкти №13657 та №13684, що регулюють маркетингові відносини та діяльність аптек. Експерти вважають, що ці ініціативи можуть призвести до закриття значної кількості аптек та посилення проблем з доступністю ліків.
Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, не зупиняється у своїх спробах "перекроїти" правила фармринку. Минулого тижня він зареєстрував законопроєкт щодо регулювання маркетингових відносин між фармвиробниками та аптеками. У пояснювальній записці Кузьміних вчергове звинуватив аптеки у завищенні цін і запропонував уряду визначати граничні обсяги маркетингових виплат. Однак, за словами експертів та представників ринку, тези нардепа маніпулятивні. Адже більше ніж 70% вартості ліків формують саме виборники. Тоді як аптеки мають лише близько п’ятої частини в структурі ціни, повідомляє УНН.
"Закон про аптеки від Кузьміних" – загроза для незалежного бізнесу та пацієнта
Паралельно з регулюванням маркетингових платежів, Кузьміних анонсував новий законопроєкт "Про аптеки", та вже навіть зареєстрував його у Верховній Раді. Відповідно до тексту "Проєкту Закону про аптечну діяльність" №13684, ініціатор Кузьміних погрожує ринку: обмежити право власності на аптеки – не більше чотирьох "в одні руки", зобовʼязати власників аптек мати фармацевтичну освіту та обмежити найменування товарів, які можуть продаватися в аптеках.
Фактично, якщо цей законопроєкт таки реалізується – це означатиме закриття значної кількості аптек. І вимога про наявність профільної освіти у власників, і обмеження кількості аптек "в одні руки" створюють ризик різкого скорочення податкових надходжень до бюджету, зменшення робочих місць для фармацевтів та поступовий перехід цілого фармсектору на "дроблення на ФОПи". Це в час, коли Україна критично потребує кожної гривні.
Це не перший випадок, коли Кузьміних готує законопроєкти які вбивають цілі галузі фармсектору. Так було із законопроєктом №4122 щодо БАДів: його нардеп готував кулуарно протягом року, без учасників ринку БАДів. Про законопроєкт ринок дізнався лише постфактум. Як зазначає голова ГО "Фармрада" Олена Пруднікова, такі підходи до роботи є класичним проявом лобізму.
Лобізм замість реформи
Аналізуючи ініціативи Сергія Кузьміних, які останнім часом сконцентровані саме на фармринку, можна зробити висновок, що дії нардепа не мають нічого спільного із турботою про пацієнтів. Його публічна риторика раз за разом дивовижним чином збігається з офіційними заявами фармацевтичного гіганта "Дарниця". А законодавчі ініціативи Кузьміних, схоже, грають "на руку" фармгіганту.
Ба більше, зв’язок між нардепом та цією компанією простежується не вперше. У 2016-2018 роках благодійний фонд братів Кузьміних отримав понад 9,5 млн грн від "Благодійного фонду родини Загоріїв", власників "Дарниці". У цей же час Кузьміних входив до комісії МОЗ, яка ухвалювала рішення про припинення або продовження дії реєстраційних посвідчень на лікарські засоби. НАЗК тоді офіційно заявляло про можливий конфлікт інтересів у діях майбутнього нардепа.
Сьогодні ситуація виглядає ще більш кричущою. У центрі законодавчих ініціатив Кузьміних жорстке обмеження аптечного бізнесу або малих виробників та одночасне розширення можливостей фармгігантів.
Водночас реальний ефект від уже запроваджених "реформ" Кузьміних виявився протилежним до обіцяного. Заборона маркетингових платежів, яку він просуває з минулого грудня, та що фактично діє вже майже пів року (з 1 березня 2025 року), не знизила ціни на ліки, а лише посилила проблеми доступності: аптеки закривають мобільні аптечні пункти, які були єдиним джерелом ліків для віддалених та важкодоступних регіонів, пацієнти втратили знижки й бонусні програми. Тим часом виробники, за оцінками експертів, почали заробляти на 500 млн грн більше щомісяця.
Тож, ініціативи Кузьміних щоразу призводять до результатів, вигідних насамперед великим фармкомпаніям. Українці ж не отримують обіцяного здешевлення ліків і навпаки ризикують втратити доступ до аптек у деяких регіонах.
Паралельно з регулюванням маркетингових платежів, Кузьміних анонсував новий законопроєкт "Про аптеки", та вже навіть зареєстрував його у Верховній Раді. Відповідно до тексту "Проєкту Закону про аптечну діяльність" №13684, ініціатор Кузьміних погрожує ринку: обмежити право власності на аптеки – не більше чотирьох "в одні руки", зобовʼязати власників аптек мати фармацевтичну освіту та обмежити найменування товарів, які можуть продаватися в аптеках.
Фактично, якщо цей законопроєкт таки реалізується – це означатиме закриття значної кількості аптек. І вимога про наявність профільної освіти у власників, і обмеження кількості аптек "в одні руки" створюють ризик різкого скорочення податкових надходжень до бюджету, зменшення робочих місць для фармацевтів та поступовий перехід цілого фармсектору на "дроблення на ФОПи". Це в час, коли Україна критично потребує кожної гривні.
Це не перший випадок, коли Кузьміних готує законопроєкти які вбивають цілі галузі фармсектору. Так було із законопроєктом №4122 щодо БАДів: його нардеп готував кулуарно протягом року, без учасників ринку БАДів. Про законопроєкт ринок дізнався лише постфактум. Як зазначає голова ГО "Фармрада" Олена Пруднікова, такі підходи до роботи є класичним проявом лобізму.
Лобізм замість реформи
Аналізуючи ініціативи Сергія Кузьміних, які останнім часом сконцентровані саме на фармринку, можна зробити висновок, що дії нардепа не мають нічого спільного із турботою про пацієнтів. Його публічна риторика раз за разом дивовижним чином збігається з офіційними заявами фармацевтичного гіганта "Дарниця". А законодавчі ініціативи Кузьміних, схоже, грають "на руку" фармгіганту.
Ба більше, зв’язок між нардепом та цією компанією простежується не вперше. У 2016-2018 роках благодійний фонд братів Кузьміних отримав понад 9,5 млн грн від "Благодійного фонду родини Загоріїв", власників "Дарниці". У цей же час Кузьміних входив до комісії МОЗ, яка ухвалювала рішення про припинення або продовження дії реєстраційних посвідчень на лікарські засоби. тоді офіційно заявляло про можливий конфлікт інтересів у діях майбутнього нардепа.
Сьогодні ситуація виглядає ще більш кричущою. У центрі законодавчих ініціатив Кузьміних жорстке обмеження аптечного бізнесу або малих виробників та одночасне розширення можливостей фармгігантів.
Водночас реальний ефект від уже запроваджених "реформ" Кузьміних виявився протилежним до обіцяного. Заборона маркетингових платежів, яку він просуває з минулого грудня, та що фактично діє вже майже пів року (з 1 березня 2025 року), не знизила ціни на ліки, а лише посилила проблеми доступності: аптеки закривають мобільні аптечні пункти, які були єдиним джерелом ліків для віддалених та важкодоступних регіонів, пацієнти втратили знижки й бонусні програми. Тим часом виробники, за оцінками експертів, почали заробляти на 500 млн грн більше щомісяця.
Тож, ініціативи Кузьміних щоразу призводять до результатів, вигідних насамперед великим фармкомпаніям. Українці ж не отримують обіцяного здешевлення ліків і навпаки ризикують втратити доступ до аптек у деяких регіонах.