Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану демонструє ознаки затягування, і спостерігачі, посилаючись на внутрішні оцінки Пентагону, говорять про можливу тривалість її у місяці, а для України вона матиме подвійний ефект, йдеться в аналітичному матеріалі Київського безпекового форуму (КБФ), опублікованому на його сайті в понеділок.
"Політичним горизонтом цієї кампанії фактично стають проміжні вибори до Конгресу США. Водночас постає питання: чи зможе Вашингтон і надалі повністю контролювати динаміку конфлікту", – йдеться у статті.
Подвійний ефект цієї війни для України, на думку аналітиків КБФ, полягає в тому, що, з одного боку, ослаблення Ірану як ключового військово-технологічного партнера РФ прямо впливає на можливості Москви продовжувати війну проти України, а з іншого боку, війна створює серйозні ризики насамперед через різке зростання світових цін на енергоносії, яке дає РФ додаткові ресурси для відновлення військового потенціалу.
Окремою проблемою стає й дефіцит систем протиповітряної оборони. "Співпраця України зі США та арабськими державами у сфері протидії іранським безпілотникам може зміцнити міжнародний імідж нашої держави і підвищити інтерес до українського досвіду. Проте це не вирішує ключової проблеми — захисту від російських балістичних ракет", – йдеться в матеріалі.
Паралельно конфлікт ускладнює перспективи мирних переговорів із РФ, вважають у КБФ.
"Європа також опиняється серед головних постраждалих від війни на Близькому Сході… У цих умовах для України критично важливо не лише забезпечити безперервні поставки систем протиповітряної оборони, але й домагатися розширення далекобійних можливостей. За сучасних умов саме знищення виробничих потужностей російського військово-промислового комплексу стає одним із ключових інструментів стримування агресії — не лише для України, а й для безпеки Європи загалом", – наголошують аналітики.
Зазначається, що енергетичний фактор стає одним із ключових наслідків конфлікту. "Ціни на нафту і газ стрімко зростають. Ормузька протока формально залишається відкритою, але фактично перестала використовуватися через постійні обстріли… Додатковий тиск на світові енергетичні ринки створюють удари по нафтовій і газовій інфраструктурі інших країн регіону", – йдеться в статті.
В КБФ вважають, що стратегічні цілі військової операції в Ірані стають дедалі більш розмитими, розрахунки на внутрішній розкол у силових структурах режиму не справдилися, а можлива співпраця зі збройними формуваннями курдів навряд чи призведе до падіння центральної влади.
"Водночас не можна недооцінювати перші військові результати кампанії. США та Ізраїль змогли знищити значну частину систем протиповітряної оборони Ірану, серйозно послабити його флот, завдати ударів по ракетній інфраструктурі та частково паралізувати експортні можливості нафтового сектору. Проте навіть за цих умов прогнозувати строки завершення операції наразі вкрай складно", – наголошують аналітики.