Нещодавно до України екстрадували народного депутата VIII скликання Руслана Демчака, якого звинувачують у пособництві маніпуляціям на фондовому ринку. 
Bermix Studio / unsplash.com
До України екстрадували народного депутата VIII скликання Руслана Демчака, якого звинувачують у пособництві маніпуляціям на фондовому ринку, а також у легалізації 19,8 млн грн, отриманих злочинним шляхом. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Зазначається, що під час повномасштабної війни однією з найпоширеніших злочинних схем стали фіктивні збори коштів нібито на потреби Збройних сил України. Зловмисники оголошують збори на безпілотники, автомобілі, тепловізори та іншу допомогу, після чого зникають разом з отриманими грошима, нерідко залишаючи країну. У 2025 році українські правоохоронці домоглися екстрадиції організаторів двох великих шахрайських схем.
Читайте також: Розстріли на Майдані: завершено заочне слідство у справі Януковича
Так, 23 липня 2025 року з Об’єднаних Арабських Еміратів було доставлено організатора злочинної групи, яка з червня по жовтень 2023 року разом із спільниками заволоділа понад 50 млн грн, зібраних у громадян та благодійників. Слідство встановило 108 потерпілих. Ще одного фігуранта аналогічної справи екстрадували 3 листопада 2025 року з Вірменії. За даними слідства, він разом із спільниками створював фіктивні інтернет-магазини та сторінки в соціальних мережах, пропонуючи товари за цінами нижче ринкових. Після отримання передоплати зловмисники припиняли спілкування з покупцями, привласнивши таким чином понад 20 млн грн.
За період війни Україна також домоглася видачі низки підозрюваних у незаконному заволодінні земельними ділянками та об’єктами нерухомості, розслідуванням яких займалися САП та НАБУ. Серед найбільш резонансних випадків — екстрадиція 25 вересня 2024 року з Польщі колишнього директора компанії «Вест Прайт» Олександра Радька, якого підозрюють у заволодінні 14 будівлями держпідприємства «Національна кінематека України» вартістю майже 42 млн гривень.
21 травня 2025 року з Німеччини було доставлено колишню керівницю Держгеокадастру Київської області Людмилу Приходько. ВАКС ще у 2024 році дозволив проведення спеціального досудового розслідування у її справі. Слідство вважає, що вона причетна до незаконного заволодіння земельними ділянками загальною площею 1200 гектарів під Києвом вартістю понад 1,8 млрд грн.
Ще однією екстрадованою стала оцінювачка земельних ділянок у Закарпатській області, яку 15 вересня 2025 року передали Україні з Німеччини. За версією слідства, вона разом із головою районної ради брала участь у продажу комунальної землі за заниженою вартістю, що завдало державі збитків у розмірі 81,7 млн грн.
Одним із найпоширеніших видів корупційних злочинів залишаються махінації, пов’язані з державними підприємствами. Йдеться про завищення вартості закупівель, непрозорі тендери та невиконання договірних зобов’язань. За останні роки Україні вдалося повернути кількох підозрюваних у таких справах.
22 листопада 2022 року з Німеччини було екстрадовано директорку приватної компанії, яку підозрюють у причетності до схеми, що завдала «Держінформ’юсту» збитків на суму 6,5 млн доларів під час закупівлі програмного забезпечення. 13 березня 2023 року Литва передала Україні колишнього керівника АТ «ДПЗКУ» Петра Вовчука, якого САП та НАБУ підозрюють у заподіянні підприємству збитків на суму понад $60 млн.
3 березня 2025 року Німеччина екстрадувала колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області Олега Волошинова. Слідство вважає, що він сприяв заниженню податкових зобов’язань на суму 1,3 млн грн. А 4 листопада 2025 року з Німеччини було доставлено директора приватної компанії Дмитра Нестерука, якого підозрюють у причетності до розкрадання близько 100 млн грн під час будівництва сховища ядерного палива «Енергоатома» у Чорнобильській зоні.
Загалом кількість екстрадованих до України правопорушників щороку зростає. Якщо у 2022 році країні було передано 16 обвинувачених, то у 2023 році — вже 22, у 2024-му — 48, а у 2025 році цей показник сягнув 104 осіб.
Серед інших помітних випадків за час повномасштабного вторгнення — екстрадиція зі Словаччини в серпні 2023 року Вадима Ханенка, якого підозрюють у спробі заволодіти майже 5 мільйонами гривень «Укрзалізниці». У січні 2025 року Болгарія передала Україні директора приватної компанії у справі про привласнення 94,8 млн грн під час закупівлі трансформаторів для «Укрзалізниці». У березні того ж року з Іспанії екстрадували забудовника Анатолія Войцеховського, якого підозрюють у підробці документів та незаконній забудові.
У квітні 2026 року Німеччина передала Україні Ігоря Трушенка, якого підозрюють у змові з метою придбання зерна за штучно заниженою вартістю, що призвело до збитків у розмірі 13,4 млн грн. У липні 2026 року з Італії було екстрадовано колишнього керівника фінансового департаменту приватного підприємства М. Кириченка. За версією слідства, його дії завдали акціонерам підприємства збитків, що перевищують $900 тис.
інфографіка / slovoidilo.ua
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що в БЕБ не пояснили, як обирають компанії для податкових «домовленостей».
Крім того, як писали Dengi.ua, в Україні за 6 років кількість проваджень щодо легалізації злочинних доходів різко зросла, проте під арешт потрапляє лише невелика частина виявлених активів.