HomeПолітикаРизик не зник. Він переїхав

Ризик не зник. Він переїхав

Дата:

ТОП Новини

Ми буквально б’ємося за кожну ракету, – Сибіга про PAC-3 для Patriot

Україна вже проводила і буде проводити зі США консультації...

російський удар зруйнував склад із продукцією Bosch в Україні

російський удар зруйнував склад із продукцією Bosch в Україні<p>Внаслідок...

На митницю чекає повне цифрове перезавантаження: які зміни готує Мінфін

Нові електронні сервіси, зменшення паперової бюрократії та прискорення митного...

Коломойського судитимуть за заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку

Разом із ним перед судом постануть ще п'ятеро учасників...

Україна виграла на зовнішній арені, але має зміцнити внутрішню стійкість. Деталі – у колонці експерта

Вперше від початку спостережень комплексна оцінка загрози для України знизилася – переважно через розблокування допомоги ЄС після виборів в Угорщині. Але внутрішня поляризація суспільства сягнула критичної позначки, а основні ризики перемістилися з фронту у площину дезінформації та суспільних розколів.

Про оманливість зовнішніх успіхів, загрози передчасних політичних чвар та запобіжники до старту виборчої кампанії – у колонці експерта аналітичного центру "Об’єднана Україна" Ігоря Петренка для РБК-Україна.

Головне:

  • Зовнішнє везіння: Покращення показників на 80% забезпечили вибори в Угорщині та гроші ЄС, а не внутрішні реформи.
  • Загроза всередині: Головні ризики змістилися з фронту на сплеск дезінформації та критично низьку довіру до інституцій.
  • Передчасний старт виборів: Чутки про виборчу кампанію розколюють суспільство та фрагментують навіть владний табір.
  • Критичні тригери: Позитивну динаміку можуть швидко обнулити осіння енергетична криза та напруга довкола мобілізації.
  • Запобіжники для країни: Державі потрібні публічна карта виборів, захист прав військових та міжпартійні табу на внутрішній розкол.

Уперше за цикл спостережень індекс ризику країни знизився. Одночасно індекс поляризації зріс і вперше увійшов у зону високого ризику. Це не суперечність у даних – це діагноз

Аналітичний центр "Об’єднана Україна" оприлюднив результати другої хвилі індексів UPRAF: квартального індексу ризику країни (UCRI) за квітень–червень 2026 року та піврічного індексу поляризації (UPRI). Почнемо з двох чисел. 51,90 і 66,6.

Перше – індекс ризику країни. Він знизився на 5,07 бала (з 56,97 у першому кварталі), і це перше виразне зниження за весь цикл спостережень. Друге – індекс поляризації; він зріс на 3,3 бала (з 63,3) і вперше перетнув межу зони "Високий ризик". Одна країна, один квартал, два індекси, які показують у різні боки. Ми публікуємо їх разом саме тому, що окремо кожен вводить в оману.

Читайте також: Донбас в обмін на гарантії від США: як українці ставляться до питання територій Нам знизили ризик, а не ми його знизили

51,90 зі ста – це зона "Підвищений ризик". Країна з неї не вийшла, вона лише перемістилася в її нижню частину: це оцінка не "добре", а "менш погано, ніж було".

Тепер про джерело покращення. Індекс складається з п’яти рівноцінних доменів по 20 балів. Безпека дала −0,25, врядування – нуль, соціально-економічний домен – −0,32, суспільна стійкість – плюс 0,50 (єдиний домен, що погіршився), геополітика – −5,00. Тобто з 5,07 бала покращення 5,00 дав один домен із п’яти.

А в тому домені сталося ось що. 12 квітня Віктор Орбан програв вибори в Угорщині. Новий уряд зняв угорське вето – і розблокувалися три заморожені процеси: 22 квітня посли ЄС схвалили виплату позики на 90 млрд євро, 23 квітня Рада ЄС ухвалила 20-й санкційний пакет, а Верховна Рада ухвалила ключові закони програми МВФ, зрив яких був головним чинником високої оцінки першого кварталу.

Скажемо прямо: понад чотири п’ятих квартального покращення України зробили угорські виборці. Це не привід соромитися – це привід не переплутати везіння зі стратегією.

Найвищий ризик – не на фронті

Важливіша за динаміку сама структура індексу. Найризикованіший домен – суспільна стійкість, 13,00 з 20. Далі – врядування та інституції (12,00), і лише потім безпека (11,68). Головні ризики України лежать не на фронті й не в макроекономіці, а у внутрішньополітичному і суспільному контурах: держава утримує безпеку і гроші – і має найвищий ризик там, де живуть люди.

Найгостріший індикатор усього індексу – не фронт і не бюджет, а дезінформація: 3,5 з 4, причому змінилася не кількість вкидів, а їхня якість. Другий сигнал того ж домену: готовність терпіти війну "стільки, скільки необхідно" впала до 48% – уперше нижче критичного порогу.

Читайте також: Фейкові новини та дезінформація: як їх розпізнати та не поширювати Скло дістали з морозилки раніше, ніж ми планували

Тепер другий індекс. 66,6 зі ста, вперше – "Високий ризик". Весь приріст дав один вимір із чотирьох: партійно-електоральні розколи, з 16,4 до 19,7. Три інші не змінилися взагалі. Хтось скаже – добра новина. Ні: воєнно-поствоєнний вимір стоїть на 17,2 з 25 другий період поспіль, а плато на високому рівні – не стабілізація, а хронізація.

Що сталося з партійним виміром? Питання виборів перейшло з гіпотетичної площини у площину практичної підготовки: Рада опрацьовує законопроєкт про повоєнні вибори, реєстр виборців відновлено з 1 січня, у медіа циркулюють повідомлення про можливе оголошення кампанії восени.

Індекс фрагментації Рея-Тейлора зріс з 0,873 до 0,899 – історичний максимум: до парламенту проходять сім–дев’ять політичних сил, і жодна не перетинає 17%.

Читайте також: У Раді визначились, чи будуть вибори в Україні під час війни

Головна новизна в тому, що фрагментується вже й владний табір – довкола чинної влади формуються щонайменше чотири окремі електоральні проєкти. А індекс прихованої поляризації становить 25,8 при порозі 25, другий період поспіль.

Три роки ми описували явище, яке назвали парадоксом воєнної консолідації: війна одночасно згуртовує суспільство на рівні цінностей і накопичує приховані розколи на рівні повсякденного досвіду. Це як скло, яке поставили в морозилку: воно виглядає цілим – питання лише в тому, що станеться, коли на нього наллють окріп.

Ми передбачали, що демонтаж почнеться після війни. Виявилося достатньо, щоб на горизонті просто з’явилися вибори. Часу на поствоєнну підготовку в держави менше, ніж планувалося.

І ще один набір цифр. Довіра до ЗСУ – 92%, до Верховної Ради – 18,5%, до судів – 22,5%. Довіра до Президента – 61%, але 67% хочуть після війни нового президента (проти 23% три роки тому), а 88% – перезавантаження центральної влади. Це не суперечність: українці довіряють особам, а не інститутам. Другого мандата сьогодні немає ні в кого.

П’ять балів можна віддати за одну зиму

Ми виокремили чотири сценарії, здатні звести покращення нанівець: осінньо-зимовий енергетичний шок (+4–7 балів, ймовірність 50–60%), новий блокатор рішень у ЄС або зміна позиції США, насильство на ґрунті мобілізації, від’ємний ВВП за другий квартал. Вони можуть збігтися: шок разом із погіршенням зовнішнього контуру додає 8–10 балів. Ті самі п’ять балів, які ми виграли, можна віддати за одну зиму.

І ще: ми вийшли з-під угорського вето, але точка зовнішньої вразливості не зникла – вона переїхала з Будапешта до Вашингтона. Це гірший варіант: угорська проблема вирішувалася виборами, американська – ні.

З поляризацією сприятливого сценарію немає взагалі. Оголошують вибори – фрагментація конвертується у відкриту конкуренцію. Відкладають – табори вже активовані, а запит на перезавантаження влади шукатиме інші форми вираження. Найбільше турбує послідовність наступних дванадцяти місяців: мирна угода оголошення виборів початок масової демобілізації.

Три найпотужніші тригери спрацюють майже одночасно, і UPRI здатен подолати позначку 75 балів протягом двох хвиль. Це не сценарій катастрофи – це просто розклад: кожен із трьох пунктів є тим, чого ми хочемо і чекаємо.

Що треба зробити до старту кампанії

Логіка наших рекомендацій така: якщо передвиборчу активацію поляризації неможливо зупинити – а її неможливо зупинити, – її треба зробити керованою. Тобто зняти найвибухонебезпечніші теми з кампанії до її офіційного старту. Ми називаємо три.

Перше – публічна дорожня карта виборів замість керованих витоків: узгоджений Офісом Президента, парламентом і ЦВК документ про безпекові умови, послідовність кроків після скасування воєнного стану та механізми голосування військових, ВПО і громадян за кордоном. Вона не зобов’язує до конкретної дати – вона знімає підозру в маніпуляції датою.

Друге – міжпартійний протокол електоральної деескалації: відмова від використання теми мобілізації та статусу учасників бойових дій проти опонентів, від оприлюднення неверифікованих внутрішніх замірів, спільна позиція щодо російських інформаційних операцій. Це не обмеження конкуренції, а запобіжник.

Третє – законодавча гарантія виборчих прав військових: вибори, в яких фронт фактично не голосує, стануть найпотужнішим підсилювачем розколу "фронт – тил", а легітимність такого результату оскаржуватимуть обґрунтовано і з першого дня.

Контекст уже сформований: 117 нападів на працівників ТЦК за чотири місяці цього року – стільки ж, скільки за весь 2024-й; близько 2 млн осіб у розшуку; близько 70% набору – не добровольці. За такої фактури тема «хто воював, а хто ухилявся» майже неминуче стане зброєю боротьби. І це найгірше, що може з нею статися.

Питання не в тому, чи буде поляризація

Наостанок – застереження, бо спокусливо прочитати цей звіт як заклик до єдності будь-якою ціною. Поляризація не є хворобою: у демократії конкуренція таборів – норма, а суспільство зовсім без розколів – це або повний консенсус, або несвобода.

Питання не в тому, чи буде поляризація, а в тому, по яких лініях вона пройде. Розкол навколо податків або земельної політики країна переживе легко. Розкол навколо того, хто має право називатися українцем і хто чесно виконав свій обов’язок перед державою, не переживає ніхто.

Тому йдеться не про зниження градуса дискусії, а про перенесення її на теми, які демократія здатна перетравити.

Наступна повна хвиля обох індексів – жовтень 2026 року.

Вибір редактора

Subscribe

- Never miss a story with notifications

- Gain full access to our premium content

- Browse free from up to 5 devices at once

Останні новини