В Україні обговорюють реформу ринку нерухомості на тлі скарг на обов'язкові комісії та діяльність посередників без чітких професійних вимог. 
ілюстративне фото / pexels.com
В Україні можуть змінити правила роботи ріелторів: у парламенті готують законодавчі пропозиції, які мають встановити єдині вимоги до професії, захистити клієнтів та зробити ринок нерухомості більш прозорим. Це відбувається на тлі петиції з вимогою повністю заборонити діяльність ріелторів та агентств, повідомляє «Судово-юридична газета», передають Dengi.ua.
Чому виникли претензії до ріелторів
Наразі в Україні немає окремого комплексного закону, який регулював би діяльність ріелторів. Фахівці ринку працюють у рамках загальних норм цивільного та господарського законодавства.
Читайте також: Українці скуповують будинки: на скільки зросли ціни та попит
Однією з найбільш суперечливих тем залишається комісія за послуги посередника. При оренді житла вона нерідко становить суму, порівнянну з місячною орендною платою. При цьому у клієнтів виникає питання, чому комісію повинен платити орендар, особливо якщо саме він самостійно знайшов оголошення про квартиру.
Невдоволення також пов’язане з тим, що частина посередників може працювати без належного оформлення, а клієнтам не завжди надаються чіткі гарантії безпеки угоди. Крім того, послуги посередника збільшують загальні витрати під час оренди або купівлі житла.
На цьому тлі на сайті Кабінету міністрів з’явилася електронна петиція, автор якої пропонує повністю заборонити діяльність ріелторів та агентств нерухомості. На його думку, посередники не завжди надають учасникам угоди достатню юридичну користь, однак збільшують фінансове навантаження.
Що зараз готують у Верховній Раді
У парламенті, однак, розглядають інший підхід — не заборону професії, а її законодавче регулювання.
У Верховній Раді створено робочу групу, яка займається підготовкою пропозицій щодо реформування ринку ріелторських послуг. Серед основних завдань — встановити зрозумілі правила роботи, підвищити професійні стандарти та посилити захист клієнтів.
Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк повідомляла, що відповідний законопроект уже розробляється.
За її словами, навіть точної кількості людей, які називають себе ріелторами, наразі немає: різні оцінки становлять від 45 до 80 тисяч осіб, тоді як професійні учасники ринку називають значно менші цифри.
Один із ключових принципів майбутнього регулювання, який озвучувала Шуляк, полягає в тому, що людина не повинна платити за послугу, яку фактично не отримала.
Ріелтори вже зобов’язані дотримуватися низки вимог
Незважаючи на відсутність спеціального закону, діяльність посередників не є повністю нерегульованою.
Ріелтори, які займаються відповідною посередницькою діяльністю, належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Тому на них поширюються вимоги щодо ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків та реагування на підозрілі операції.
При цьому поширене твердження про те, що ріелтор зобов’язаний автоматично повідомляти державі про кожну операцію з нерухомістю вартістю понад 400 тисяч грн, не відповідає чинним правилам. Обов’язок фінансового моніторингу залежить від характеру та ризику конкретної операції.
У посередників є й податкові обов’язки. Суб’єкти господарювання, які надають посередницькі послуги з оренди нерухомості, повинні передавати контролюючим органам інформацію про договори, укладені за їхньої участі. Ця вимога передбачена підпунктом 170.1.6 Податкового кодексу України.
Спроба встановити правила була й раніше
Це не перша спроба держави впорядкувати ринок ріелторських послуг. Ще в червні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 3618 «Про ріелторську діяльність в Україні». Документ досі не прийнято.
Проект передбачав поділ фахівців на агентів і брокерів, професійну підготовку та кваліфікаційний іспит для брокерів, сертифікацію суб’єктів ріелторської діяльності та обов’язкове укладення з клієнтом письмового або електронного договору.
У договорі мали зазначатися перелік послуг та їхня вартість. Також пропонувалося встановити професійні стандарти та правила етики, створити єдину інформаційну базу даних про нерухомість та угоди й визначити відповідальність за порушення.
Водночас законопроект пропонував створити систему професійного самоврядування, включаючи Раду громадського нагляду у сфері ріелторської діяльності.
Саме ця частина документа викликала запитання у парламентського Комітету з питань антикорупційної політики. Комітет вказував на можливі корупційні ризики, пов’язані з широкими та недостатньо чіткими повноваженнями ради. Зокрема, існував ризик встановлення додаткових вимог до учасників ринку або створення штучних перешкод для доступу до професії.
Також критикувався порядок формування самої ради, оскільки відсутність прозорої конкурсної процедури могла призвести до конфлікту інтересів та залежності органу від окремих представників ринку нерухомості.
Таким чином, повної заборони професії наразі не пропонують. Основний напрям реформи — створення єдиних правил для ріелторів, підвищення вимог до їхньої роботи та посилення захисту громадян, які користуються послугами посередників під час операцій з нерухомістю.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, як змінився ринок нерухомості України в липні.
Також Dengi.ua писали про те, як безпечно орендувати житло, перевірити документи власника та захистити свої права.