Після затримань правоохоронці часто публікують фотографії підозрюваних у наручниках та вилучених великих сум грошей, однак через деякий час багато таких історій зникають з інформаційного простору. 
ілюстративне фото / armyinform.com.ua
Скандали, пов'язані з насильством і корупцією під час мобілізації, регулярно опиняються в центрі уваги. Після затримань правоохоронці часто публікують фотографії підозрюваних у наручниках та вилучених великих сум грошей, проте через деякий час багато таких історій зникають з інформаційного простору. При цьому розслідування тривають, а частина справ уже дійшла до судів. Аналітики дослідили, на якому етапі зараз перебувають найбільш резонансні провадження щодо співробітників ТЦК та МСЕК. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Що відбувається з гучними справами проти співробітників ТЦК
Ключову роль у розслідуванні порушень з боку співробітників ТЦК відіграє Державне бюро розслідувань (ДБР), яке після завершення слідчих дій передає матеріали до суду. У окремих провадженнях фігуранти визнають провину ще під час розслідування.
Одним із таких випадків стала справа заступника керівника Рівненського обласного ТЦК та СП. За даними слідства, він отримував від $10 до $12 тис. за оформлення фіктивної відстрочки від мобілізації. В одному з епізодів військовозобов’язаний також придбав для чиновника автомобіль Toyota Highlander 2013 року випуску.
Водночас значна частина резонансних справ поки що перебуває на стадії розгляду обвинувальних актів у судах. Серед них — справа чергового тимчасового мобілізаційного пункту в Закарпатській області. Слідство вважає, що в березні 2026 року він на всю ніч прикував чоловіка до сходів. За ч. 2 ст. 127 КК України йому може загрожувати до шести років позбавлення волі.
До суду також дійшла справа одного з керівників ТЦК Волинської області. Його звинувачують в оформленні фіктивної відстрочки на підставі підробленого медичного документа. За версією слідства, за це він отримав $7 тис. У разі винесення обвинувального вироку йому загрожує до 10 років позбавлення волі. Затримання відбулося в червні 2026 року.
Ще одне провадження стосується колишнього начальника Бучанського районного ТЦК Леоніда Викочки. СБУ на підставі матеріалів НАЗК передала до суду обвинувальний акт, у якому чиновнику інкримінують отримання неправомірної вигоди на суму 21 млн грн. Викочка керував РТЦК у період з 2022 по 2024 рік.
Триває судовий розгляд і щодо керівників РТЦК та СП Миколаївської області. Згідно з матеріалами ДБР, наприкінці 2025 року вони намагалися відправити на службу багатодітного чоловіка, який мав проблеми зі здоров’ям. Після того як його не прийняли два військові підрозділи, чоловіка, за версією слідства, продовжували утримувати проти його волі ще дев’ять днів. Співробітникам ТЦК може загрожувати до 12 років ув’язнення.
Окрема справа пов’язана з інцидентом, що стався у травні 2025 року. Тоді співробітники Подільського районного ТЦК Києва супроводжували мобілізованих із навчальних центрів на заході України до столиці. Під час поїздки між військовослужбовцями ТЦК та одним із мобілізованих, який мав проблеми зі здоров’ям, стався конфлікт. За версією слідства, до чоловіка застосували фізичну силу та електрошокер. Після прибуття до Києва стало відомо про його смерть. Наразі в суді розглядається справа щодо співробітника ТЦК та його керівника, який, за версією обвинувачення, не запобіг інциденту.
Однією з наймасштабніших залишається справа колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова. Щодо нього розглядаються одразу чотири провадження. Борисова звинувачують у незаконному збагаченні на 142,9 млн грн, спробі легалізувати отримані кошти, ухиленні від проходження військової служби та перешкоджанні діяльності Збройних сил України з використанням підроблених документів. Усі чотири справи перебувають у судах. За кожною з них щодо Борисова було внесено застави, тому зараз він не перебуває під вартою.
Кілька гучних розслідувань щодо співробітників ТЦК влітку 2026 року з’явилися також в Одеській області. У червні ДБР оголосило про підозру шістьом працівникам районного ТЦК та трьом представникам місцевої громадської організації. У серпні правоохоронці повідомили ще про чотирьох ймовірних співучасників. Фігурантів підозрюють у незаконному утриманні людей, побитті та залякуванні. Дев’ять учасників цих проваджень на даний момент перебувають під вартою.
Крім того, 18 серпня в рамках операції «Чесний призов» висунули підозри десятьом співробітникам двох інших груп оповіщення в Одесі. Їм інкримінують 15 епізодів насильства, зокрема побиття, застосування сльозогінного газу та тортури. Четверо підозрюваних перебувають під вартою, ще шестеро — під домашнім арештом.
Читайте також: Збитки майже на 1 млрд грн: яку схему викрили правоохоронці на Закарпатті
На якому етапі перебуває справа проти співробітників МСЕК
Однією з найвідоміших корупційних справ у системі медико-соціальної експертизи залишається провадження стосовно колишньої керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. У жовтні 2024 року ДБР провело обшуки у неї та членів її сім’ї. Тоді правоохоронці виявили $6 млн готівкою.
За версією НАБУ та САП, Крупа незаконно отримала понад 160 млн грн. Слідство вважає, що одним із способів отримання коштів було оформлення фіктивної інвалідності для десятків прокурорів Хмельницької області.
Досудове розслідування НАБУ та САП завершили. У вересні 2026 року матеріали планують передати до суду. До цього Крупі заборонено без дозволу слідчого залишати територію Хмельницької та Тернопільської областей.
Деякі справи стосовно співробітників МСЕК уже завершилися судовими рішеннями. Зокрема, керівнику Первомайської МСЕК призначили штраф у розмірі 68 тис. грн і заборонили протягом трьох років обіймати посади в закладах охорони здоров’я. Причиною кримінального провадження стали недостовірні відомості, зазначені в декларації на суму 2,7 млн грн.
Колишня голова Миколаївської МСЕК Віра Бєлякова визнала свою провину. Під час обшуку у неї виявили $450 тис. готівкою. Суд затвердив угоду з прокуратурою: Беляковій призначили п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном, а також передбачили перерахування $220 тис. на потреби ЗСУ.
Ще дві гучні справи — проти співробітників Хустської та Львівської МСЕК — поки що розглядаються судами. У установі у Львові, згідно з матеріалами справи, допомогли оформити 56 фіктивних відстрочок від мобілізації. У результаті 36 військовозобов’язаних чоловіків змогли виїхати за кордон, причому 26 із них згодом не повернулися в Україну.
інфографіка / slovoidilo.ua
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що за сім місяців 2026 року було відкрито 103 кримінальні провадження за фактами рейдерства, проте до суду дійшла лише кожна дев’ята справа.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що українська влада готує зміни до процесу та віку мобілізації.