Верховна Рада 13 жовтня ухвалила закон (законопроєкт №15532), що передбачає перенесення повноцінного запуску системи електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет ("еАкциз") з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Про її тестування та впровадження розповіла агентству "Інтерфакс-Україна" менеджерка з регуляторних питань компанії "JTI Україна" Юлія Ющенко.
Текст: Марія Болтрик
– Із яких складових формується система "еАкциз" і що вже вдалося протестувати?
– За нашою оцінкою, основний функціонал державної системи готовий приблизно на 99%. "JTI Україна" брала участь у наскрізному тестуванні системи разом з одним із дистриб'юторів та роздрібною мережею. Воно охоплювало, зокрема, фізичне переміщення товару. Тестування відбулося успішно, а виявлені проблеми були усунуті.
Водночас у випробуваннях взяли участь лише три суб'єкти з понад 54 тис. економічних операторів. Крім того, це компанії, які почали готуватися до впровадження системи та тестувати її із самого початку. Тому стверджувати, що весь ринок уже готовий до роботи в системі, передчасно.
Окремим невирішеним питанням залишається офлайн-застосунок. Наскільки нам відомо, його повноцінної робочої версії все ще немає. Для України, з огляду на перебої зі зв'язком та електропостачанням, стабільна робота системи в офлайн-режимі є критично важливою.
– Що, крім державної платформи, входить до системи? Я так розумію, в JTI є внутрішня система, яку ви інтегруєте з дистриб'ютором та іншими учасниками?
– Міністерство цифрової трансформації відповідає за створення державної платформи – масштабного ІТ-рішення. Водночас кожна компанія має підготувати власні системи та інтегрувати їх з державною платформою. Отже, "еАкциз" – це не лише державне рішення, а й сукупність внутрішніх систем усіх учасників ринку, які повинні коректно взаємодіяти між собою.
– Наскільки складним є впровадження системи для виробників, дистриб'юторів і роздрібної торгівлі?
– Об'єктивно це дуже складна система – значно складніша за аналогічні рішення в інших країнах, зокрема в ЄС. Складність полягає не лише в ІТ-архітектурі, а й у бізнес-логіці та кількості процесів, які вона охоплює. Тютюнова галузь працює з європейською системою Track & Trace з 2019 року. Втім, український "еАкциз" передбачає значно більше внутрішніх перевірок та адміністративних процедур. Зокрема, він містить функціонал адміністрування сплати акцизного податку, використання кваліфікованих електронних підписів (КЕП) і глибоку інтеграцію з внутрішніми системами компаній.
Окремим викликом є роздрібна торгівля. Торговельні мережі використовують різне касове та сканувальне обладнання, і не все воно однаково ефективно працює з кодами Data Matrix. Тому йдеться про адаптацію значної кількості різних конфігурацій, що використовуються на ринку. Головний ризик полягає не лише в запуску державної ІТ-платформи, а в її інтеграції в реальні бізнес-процеси понад 54 тис. суб'єктів господарювання.
– Які недоліки виявило тестування та чи вдалося їх усунути?
– Варто розрізняти технічні недоліки та обмеження, закладені в самій моделі системи. Не всі труднощі, з якими стикається бізнес, є суто технічними. Багато чого випливає з самої моделі системи та вимог закону, ухвалених регулятором. Одним із критичних питань стали технічні ліміти системи. Їх поступово збільшують, однак поточних значень усе ще недостатньо для наших операційних потреб. Оскільки ліміти змінюються в процесі розробки, компанії доводиться регулярно адаптувати свої процеси та переглядати ІТ-рішення.
Друге питання – широке застосування кваліфікованого електронного підпису. Значну кількість процесів і документів необхідно підписувати КЕП. Для нас це доволі складне й дороге рішення, особливо коли йдеться про велику кількість автоматизованих операцій. На ринку існують простіші альтернативи, однак використання КЕП передбачене законодавством.
Саме тому до обов'язкового запуску необхідно провести масштабне тестування за одночасної участі якомога більшої кількості суб'єктів господарювання. Це дасть змогу оцінити не лише технічну працездатність системи, а й можливість її повноцінного використання всіма учасниками ринку.
– Чи пропонували учасники ринку альтернативи використанню КЕП?
– Так, ми обговорювали це питання з розробниками. Тютюнова галузь, а також, наскільки мені відомо, представники роздрібної торгівлі та алкогольної індустрії підготували пропозиції щодо необхідних змін. Водночас значна частина таких змін потребує коригування законодавства. Наразі немає достатньої політичної підтримки навіть для технічних поправок, які не змінюють суті системи, але дають змогу впорядкувати, спростити або автоматизувати окремі процеси. Ми продовжимо працювати над цими пропозиціями, оскільки технічні зміни необхідні. Розробники в багатьох випадках готові їх реалізувати, однак остаточне рішення залежить від парламенту.
– Чи змінилася взаємодія з державними органами після зміни уряду?
– Комунікація була й залишається робочою та конструктивною. Для нас важливо мати можливість порушувати проблемні питання, повідомляти про недоліки, виявлені під час тестування, та спільно шукати шляхи їх усунення. Якщо питання не потребує змін до закону, можливі рішення обговорюються та відповідно вирішуються. Після зміни уряду я не відчула суттєвих змін у комунікації. Значна частина команди, яка раніше працювала над "еАкцизом", продовжує роботу. Наші відносини залишаються робочими та конструктивними. Важливо зберегти цей діалог не лише до повноцінного запуску, а й протягом перших місяців або навіть першого року роботи системи через її складність.
– Чи потребувало впровадження "еАкцизу" додаткових інвестицій з боку компанії?
– Так, це значні інвестиції, і вони не обмежуються фінансовими витратами. Для виробника це насамперед модернізація виробничих ліній та обладнання, заміна складських і облікових систем, інтеграція багатьох внутрішніх ІТ-систем із державною платформою. Крім технологічних змін та оновлення обладнання, нам довелося переглянути значну частину бізнес-процесів. До проєкту залучені майже всі функції компанії: ІТ, фінанси, логістика, виробництво та комерційні підрозділи. Окремий напрям – навчання співробітників, які працюватимуть із новими системами. Фактично йдеться про масштабну трансформацію операційних систем і процесів, а отже – про суттєві інвестиції як у технології, так і в людські ресурси.
– Чи можете назвати орієнтовний обсяг уже вкладених коштів?
– Ми не розкриваємо ці суми, однак інвестиції є значними.
– Парламент підтримав перенесення повноцінного запуску системи, але чи може виникнути потреба в подальшому відтермінуванні?
– Ми виконуємо вимоги законодавства та плануємо бути готовими до визначеної дати (1 липня 2027 року). Компанія не припиняла роботу над проєктом і продовжує спрямовувати значні ресурси на його реалізацію. Водночас готовність до запуску залежить не лише від виробників чи дистриб'юторів. Це велика екосистема, до якої входять виробники, імпортери, дистриб'ютори, роздрібна торгівля та державні органи.
Український бізнес одночасно розв'язує низку нагальних безпекових, енергетичних і логістичних питань. Це об'єктивна реальність, яку необхідно враховувати, так само як і те, що до дати запуску можуть виникнути нові виклики. Тому зараз я б не прогнозувала, чи буде потрібне ще одне перенесення. Ключовим критерієм має бути фактична готовність усієї екосистеми, а не лише календарна дата.
– Які проблеми спіткали б бізнес, якби Верховна Рада не продовжила строк впровадження еАкцизу до липня?
– Для виробників алкогольної та тютюнової продукції це фактично означало б неможливість виробляти продукцію з 1 листопада або ввозити її на митну територію України, оскільки вся продукція, вироблена чи імпортована після цієї дати, мала б бути маркована електронною акцизною маркою. Лише в тютюновій галузі втрати бюджетних надходжень за листопад могли б становити близько 6,5 млрд грн.