Європейські лідери підтвердили готовність продовжувати військову та фінансову підтримку України, однак конкретного рішення щодо додаткових 70 млрд євро на 2027 рік поки що немає. 
Geert Vanden Wijngaert/AP Photo/dpa/picture alliance
Саміт лідерів Європейського Союзу, що завершився 16 жовтня в Брюсселі, не приніс Україні негайних фінансових рішень, але підтвердив готовність ЄС продовжувати підтримку Києва. Європейські лідери пообіцяли зберігати санкційний тиск на Росію, надавати Україні військову допомогу та шукати додаткові кошти для покриття бюджетних і військових потреб. При цьому питання фінансування на 2027 рік залишається відкритим. Про це повідомляє видання «Deutsche Welle», передають Dengi.ua.
Як пише видання, зустріч відбувалася на тлі ускладнення відносин між Києвом і Вашингтоном після рішення адміністрації президента США Дональда Трампа призупинити застосування низки нових санкційних заходів проти Росії. Додаткове занепокоєння викликали повідомлення про обмеження швидкості роботи Starlink, які, згідно з публікаціями, вплинули на можливості українських військових протидіяти російським реактивним безпілотникам.
На цьому тлі європейським лідерам довелося одночасно демонструвати підтримку України та намагатися зберегти діалог між Києвом і Вашингтоном, пише DW. Водночас сам Євросоюз вирішує власні проблеми: сперечається щодо видатків у наступному багаторічному бюджеті, реагує на зростання цін на енергоносії та обговорює міграційну політику.
Читайте також: Моделі лауреатів Нобелівської премії з економіки не підходять Україні – експерт
ЄС не має наміру скасовувати санкції проти Росії
Як повідомляє DW, президент України Володимир Зеленський прибув на саміт вранці 16 жовтня. Перед спілкуванням із журналістами його супроводжували президент Європейської ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Обидва представники ЄС наголосили, що європейська політика підтримки України залишається незмінною.
«Скажу абсолютно чітко: ми не скасуємо жодних санкцій, доки Росія не припинить війну», — цитує DW заяву Кошти.
Фон дер Ляєн, у свою чергу, зазначила, що Євросоюз підтримує ідею енергетичного перемир’я між Україною та Росією, яку раніше пропонував Трамп. Однак, оскільки Москва не дотримується відповідних домовленостей, Брюссель має намір посилювати тиск на РФ.
Таким чином, європейські керівники дали зрозуміти, що рішення Вашингтона пом’якшити застосування окремих обмежень не означає аналогічної зміни політики Євросоюзу.
Зимовий пакет: Україні потрібні ракети для ППО та допомога енергетиці
Однією з ключових тем переговорів Зеленського з європейськими лідерами стала підготовка України до зими. Йдеться не лише про фінансову допомогу енергетичному сектору, а й про постачання засобів протиповітряної оборони, необхідних для захисту електростанцій, об’єктів теплопостачання та іншої критичної інфраструктури.
Після масованих російських атак енергетична система України потребує відновлення та додаткового захисту. Тому Київ розраховує отримати обладнання, фінансування та боєприпаси для систем ППО до початку найскладнішого зимового періоду.
Під час підсумкової зустрічі з журналістами Зеленський заявив, що європейські країни мають достатні запаси ракет-перехоплювачів, які могли б допомогти Україні витримати зиму на тлі російських обстрілів.
Однак залишається відкритим питання, яка частина цих запасів буде передана Україні та в які терміни. Політичні запевнення щодо підтримки поки що не рівнозначні конкретним рішенням про постачання.
Україні потрібно додатково 70 млрд євро на 2027 рік
Як пише DW, головне фінансове питання саміту — покриття потреб України в наступному році. За словами фон дер Ляйєн, фінансування на 2026 рік уже забезпечено, проте на 2027 рік необхідні додаткові рішення.
На початку зустрічі Зеленський звернувся до європейських партнерів із проханням знайти додаткові 70 млрд євро.
«Наступного року війна коштуватиме нам 155 млрд євро. І нам потрібно щонайменше 70 млрд євро додатково від вас — на оборону, на зброю та на нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримувати Росію», — заявив український президент.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що між лідерами не виникло принципових розбіжностей щодо необхідності додаткового фінансування України.
«Ми одразу погодилися, що необхідно вирішити питання додаткових потреб України у фінансуванні у 2027 році, і попросили Єврокомісію підготувати конкретну пропозицію з цього приводу», — заявив Кошта.
За наявною інформацією, пише DW, перші пропозиції Єврокомісії можуть з’явитися вже в листопаді. Однак на момент завершення саміту конкретний механізм виділення коштів та остаточна сума не були затверджені.
Для України це означає, що політична підтримка з боку ЄС зберігається, але фінансові гарантії на наступний рік ще належить узгодити.
При цьому Єврокомісія нагадує про необхідність продовжувати реформи, від яких залежить отримання європейського фінансування. Отже, подальша допомога буде пов’язана не лише з рішеннями європейських лідерів, а й із виконанням Україною узгоджених зобов’язань.
Європейські лідери попереджають про ціну відмови від підтримки України
Деякі глави європейських урядів відкрито заявили, що фінансові потреби України не можна відкладати.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зазначила, що в України вже закінчуються гроші.
«У України вже закінчуються гроші. Певною мірою це вже сталося», — заявила вона.
Ще більш емоційно висловився прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. За його словами, європейці мають розуміти зв’язок між підтримкою України та власною безпекою.
«Якщо ми хочемо комфортно жити в Європі — їсти круасани й пити ранкову каву, не думаючи про загрози, то маємо підтримувати Україну. Якщо ми цього не зробимо, це буде на нашій совісті», — заявив політик.
Кулбергс також закликав європейців не сприймати допомогу Україні як непосильне навантаження для своїх бюджетів. За його оцінкою, фінансові витрати в перерахунку на одного мешканця Європи можна порівняти з вартістю однієї пляшки пива на рік.
«Ми можемо собі це дозволити. Це лише ціна однієї пляшки пива, але там — це ціна життя», — підкреслив латвійський прем’єр.
Ці заяви, пише DW, відображають позицію частини європейських лідерів, які вважають, що зволікання з фінансуванням може вплинути не тільки на здатність України продовжувати оборону, а й на безпеку самого Євросоюзу.
Конфіскацію російських активів на саміті не обговорили
На тлі нестачі коштів знову постало питання про використання заморожених російських активів для фінансування України. У ЄС раніше домовилися зберігати ці кошти заблокованими до виплати Росією репарацій, однак їхня повна конфіскація залишається спірною темою.
Особливе значення має позиція Бельгії: на території країни в депозитарії Euroclear зберігається значна частина заморожених російських активів — близько 200 млрд євро. Брюссель побоюється юридичних і фінансових наслідків можливої конфіскації.
Найактивніше за використання російських коштів для допомоги Україні виступають країни Балтії, Швеція та Фінляндія. Однак серед держав ЄС немає єдиної позиції з цього питання.
Під час саміту Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. При цьому український президент не став прямо відповідати на запитання журналістів, чи обговорювалася конфіскація російських активів.
Окреме занепокоєння викликали повідомлення ЗМІ про пропозицію американської сторони передати частину заморожених у Європі російських коштів під контроль спеціальної структури, якою керував би Вашингтон.
Зеленський дав зрозуміти, що для України принципово важливо не допустити ситуації, за якої Росія зможе вплинути на долю цих грошей або повернути їх без виконання зобов’язань.
«Наш сигнал такий: головне, щоб Росія не мала можливості згодом вплинути на ці активи», — заявив президент.
За його словами, Росія прагне повернути заморожені кошти, тоді як Україна зацікавлена у їхньому використанні для компенсації збитків та відновлення країни.
Таким чином, питання про конфіскацію російських активів залишається невирішеним. Саміт не привів до нової угоди про передачу цих коштів Україні.
ЄС намагається переконати США посилити тиск на Москву
Ще однією темою обговорень стали відносини між Європою, Україною та Сполученими Штатами. Європейські лідери здебільшого уникали прямої критики Трампа у зв’язку з його останніми рішеннями щодо Росії.
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що європейські країни намагаються переконати американських партнерів: для завершення війни необхідно посилювати тиск саме на агресора.
«Але, звичайно, ви бачите, що з нашими американськими союзниками це дуже складно», — зазначила Каллас.
За інформацією європейських дипломатів, деякі лідери також давали Зеленському зрозуміти, що публічна критика дій американського президента може ускладнити подальші переговори з Вашингтоном.
Сам Зеленський прямо не підтвердив, що отримував такі рекомендації. Однак під час пресконференції, відповідаючи на запитання про те, чи не намагається Трамп перекласти на нього відповідальність на тлі внутрішньої політичної боротьби в США, український президент вважав за краще промовчати.
Що підсумки саміту означають для України
Зустріч у Брюсселі підтвердила готовність ЄС продовжувати політичну, фінансову та військову підтримку України. Європейські лідери не мають наміру скасовувати санкції проти Росії та визнали необхідність знайти додаткові кошти на 2027 рік.
Однак кілька ключових питань залишилися без остаточної відповіді:
Фінансування на 2027 рік: Україна просить додатково 70 млрд євро, однак конкретний механізм допомоги ще не затверджено.
Поставки ракет для ППО: європейські запаси є, але обсяг і терміни передачі Україні залишаються неясними.
Російські активи: рішення про їх конфіскацію або новий механізм використання не ухвалено.
Відносини зі США: Європа продовжує підтримувати діалог між Києвом і Вашингтоном, але визнає складнощі з переконанням американської адміністрації посилити тиск на Росію.
Отже, головний результат саміту — політичне підтвердження підтримки України без остаточного рішення щодо додаткових коштів на наступний рік. Тепер багато чого залежатиме від пропозицій Єврокомісії, подальших переговорів між країнами ЄС та здатності Києва узгодити з партнерами довгострокову фінансову та військову допомогу.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, які країни найбільше збільшили допомогу у 2026 році.
Крім того, Dengi.ua писали, що обсяг готівки в Україні зріс до 973 млрд грн.