Запровадження турецької моделі "одна аптека – один фармацевт" може призвести до масового закриття точок, падіння інвестицій і появи білих плям у доступі до ліків. Хаос у системі охорони здоровʼя під час війни зіграє на руку росії.
Останнім часом в інформаційному просторі почали зʼявлятися повідомлення про необхідність зміни моделі аптечного бізнесу в Україні. Дехто пропонує так звану "турецьку модель", яка передбачає жорсткі обмеження. Наприклад, відкрити аптеку може лише фармацевт, а створення мереж – під забороною. Прихильники вважають цю систему панацеєю для зменшення цін на ліки і збільшення їхньої доступності для населення. УНН вирішив розібратись, як турецька модель впишеться українські реалії до чого тут російський слід.
Що таке "турецька модель" аптечного ринку і її вплив на доступність ліків
Туреччина має у понад 4 рази більше населення, ніж Україна, та інші умови для ведення бізнесу. А головне – у Туреччині немає війни, не гинуть люди і її не покидає доросле працездатне населення у пошуках безпеки. Відповідно до турецького законодавства, одна аптека повинна обслуговувати 3,5 тисячі пацієнтів.
При цьому власником аптеки може бути виключно практикуючий фармацевт і у нього може бути виключно одна точка. Станом на 2024 рік у Турецьку фармацевтичну асоціацію входило 34 870 фармацевтів.
В Україні ж, станом на 2024 рік, діяла одна аптека на 1700-1800 осіб. Усього в нашій країні було близько 18 тисяч аптек. Однак бойові дії і постійні обстріли вносять свої корективи, тому ця кількість приблизна.
Таким чином можна зробити висновок, що доступність ліків у нас вища, ніж у Туреччині. Встановлення принципу "одна аптека – один фармацевт" призведе до масового закриття аптек, особливо в селах, де знайти дипломованого фармацевта фізично складно. Це створить додаткові "білі плями" на мапі доступності ліків.
Навіть зараз у більшості сільських населених пунктах України немає стаціонарних аптек. І не йдеться про прифронтові території, де їхня відсутність спричинена обʼєктивним фактором війни. Ідеться про відносно безпечні центр та захід нашої країни.
"Таких сіл в Україні 89%, які не мають стаціонарних аптек", – розповідав колишній перший заступник міністра охорони здоровʼя Сергій Дубров ще за своєї каденції у МОЗ.
"Турецька модель" для аптек в Україні – це руйнування конкуренції
Як вже зазначалося, запровадження "турецької моделі" знищить аптечні мережі, роблячи кожного фармацевта одноосібним власником. Для України це означатиме відкат у минуле, коли черги за ліками були кілометровими.
За останні 15 років саме конкуренція між мережами знизила ціни на багато препаратів, зробила аптеки більш клієнтоорієнтованими й інвестувала в цифровізацію та логістику. Саме конкуренція спонукає аптеки до боротьби за кожного споживача, а отже до появи акцій та знижок, кращого сервісу. Аптечні мережі також зацікавлені заходити у нові райони і таким чином підвищувати доступність ліків.
Без мережевого розвитку пацієнт втратить доступ до онлайн-замовлень, швидкої доставки та єдиних стандартів обслуговування. А головне, найближча аптека тепер буде не у сусідньому підʼїзді, а у сусідньому районі, бо обрахунок вестиметься кількістю населення, яке безжально скорочує війна. Пацієнт же втратить фізичну доступність ліків і можливість купувати ліки вигідніше.
Ризик монополізації фармринку
Ліквідація великих мереж, які можуть хоч якось стримувати фармгігантів від знищення малих виробників та повного захоплення ринку, означатиме зелене світло для нечесної боротьби. У виробників, які формують 72% вартості препарату, не буде стимулу знижувати ціни, адже вони з легкістю зможуть маніпулювати аптеками.
Водночас обовʼязкове членство в єдиній Асоціації фармацевтів, яка має стати і регулятором, і захистом для аптекарів, подарує їй безмежну владу. А це прямий шлях до бюрократії й корупційних ризиків і явний відхід від європейських цінностей.
Економічний вплив: інвестиції, податки, логістика
Не варто забувати, що аптечний бізнес – це не лише полиці з ліками, а й робочі місця, податки, інвестиції в ІТ-системи, інфраструктуру та логістику. Часто великі мережі вкладають сотні мільйонів гривень у розвиток складів, електронних систем відстеження, цифрових рішень, аби покращити свій сервіс.
У разі ліквідації мережевого бізнесу, як це передбачає "турецька модель", ці інвестиції зупиняться. Для держави це означатиме втрату доходів. А іноземні інвестори не цікавитимуться зарегульованим ринком.
Чомусь економічну складову ті, хто пропонує зміни, не порахували. Наприклад, скільки держбюджет втратить податків від такого необдуманого кроку, а людей – роботу.
Не варто виключати й появу сірих схем в обхід регулювання. Адже кожне нове обмеження породжує спроби його обходу.
Соціальні ризики від кардинальних змін регулювання фармринку
Турецька модель побудована на державних дотаціях і компенсаціях: понад 8 тис. препаратів відшкодовуються соціальним страховим фондом. В Україні ж подібного фонду не існує, а "Доступні ліки" покривають лише близько 600 торгових назв препаратів. Різке ж збільшення списку під час війни ляже непідйомним тягарем на державний бюджет.
До того ж, запровадження жорсткого цінового контролю без паралельної масштабної системи відшкодування призведе до зникнення з полиць дорогих імпортних ліків. Аптекам-одиначкам буде важко купувати дорогі імпортні препарати, аналогів яких немає в Україні, а постачальникам стане невигідно привозити їх в дуже обмеженій кількості.
Удар по фармацевтах
Правило "одна аптека – один фармацевт" виглядає красиво лише на папері. Насправді воно перетворить дипломованих спеціалістів на заручників системи: вони будуть змушені самі вести бізнес, навіть якщо не мають підприємницьких навичок.
До того ж, не всі фармацевти мають достатній стартовий капітал, не кажучи вже про готовність ним ризикнути.
Тисячі фармацевтів в Україні обирають працювати в мережах, де отримують стабільну зарплату, соціальний пакет і можливість кар’єрного зростання. А от примусове "підприємництво" для всіх означатиме нестабільність і додатковий стрес.
"Турецька модель" у реаліях війни в Україні
Україна перебуває у стані війни. І навіть складно уявити, як одномоментно зачиниться більшість аптек в країні, адже мережеві точки опиняться під забороною. Це призведе до хаосу в системі охорони здоровʼя, дефіциту критично важливих ліків та ще глибшої демографічної кризи.
По факту фармацевтичному ритейлу потрібні будуть роки на заповнення усіх "білих плям" у фізичній доступності аптек. Як вже зазначалося, навіть зараз і навіть у відносно безпечних центральному та західному регіонах нашої країни є населені пункти, де немає стаціонарної аптеки. Пацієнтам доводить долати десятки кілометрів, щоб придбати ліки. А що буде після закриття вже існуючих точок?
Звісно, хаос і знищення українців грає на руку нашому ворогу – російській федерації. Можливо, тому деякі її адепти вже почали транслювати цю ідею і активно її підтримувати, інакше як ще пояснити таку активність?
Тому тут уже запитання до Служби безпеки України, чому будь-хто так легко може транслювати ідеї, покликані знищити український народ та державу в цілому?