Україна створює незалежну супутникову мережу зв'язку OBRIA для ЗСУ.
Ілюстративне фото / pexels.com
Для повноцінного розгортання незалежної української супутникової мережі зв'язку OBRIA, яка гарантує безперервне покриття всієї території держави, потрібно вивести на орбіту угруповання щонайменше зі 100 апаратів. Стратегічний проєкт створюється міжнародним консорціумом приватних компаній під егідою української HIMERA та датської GomSpace для потреб Збройних Сил та урядових структур, а терміни його практичної реалізації можуть становити від одного до двох років.
Про це повідомив співзасновник і генеральний директор компанії HIMERA Міша Рудомінський в інтерв’ю профільному виданню «Оборонка», передають Dengi.ua .
Технічні характеристики та можливості мережі OBRIA
Створення власної орбітальної мережі покликане кардинально знизити залежність України від іноземних провайдерів супутникового зв’язку та розширити можливості існуючих європейських систем. Управління угрупованням повністю здійснюватиме український національний оператор.
Ключові параметри майбутньої космічної інфраструктури:
- масштаб і габарити: для забезпечення базового безперебійного сигналу над Україною необхідно розгорнути не менше 100 серійних супутників вагою близько 250 кг кожен;
- цільове призначення: мережа проектується насамперед для забезпечення захищеного та стабільного зв’язку підрозділів ЗСУ, а також урядових і державних інституцій;
- швидкість і стабільність: архітектура системи підтримує високошвидкісну передачу даних, трансляцію потокового відео з мінімальними затримками та роботу користувацьких терміналів на рухомих транспортних засобах;
- поточний етап тестування: 1 жовтня 2026 року в рамках місії SpaceX Transporter-18 на орбіту було успішно виведено 10-кілограмовий тестовий апарат OBRIA NANO для валідації базових технологій.
Фінансування космічної програми та локалізація виробництва
За оцінками розробників, на кінцеві терміни розгортання можуть вплинути логістичні, технологічні та операційні ризики, однак за сприятливого сценарію мережа запрацює вже через 1–2 роки. У перспективі консорціум має намір перенести складання серійних супутників та випуск наземних терміналів безпосередньо на територію України.
Фінансові аспекти реалізації космічної ініціативи:
- приватний капітал: перший етап розробки та запуск тестового наносупутника профінансовані виключно учасниками консорціуму (HIMERA, GomSpace та партнерами) без залучення коштів державного бюджету;
- вартість розгортання: за розрахунками генерального директора HIMERA, побудова повноцінної робочої системи вимагатиме інвестицій на рівні десятків або сотень мільйонів євро;
- стратегічний масштаб: у довгостроковій перспективі глобальне розширення орбітальної мережі та її експлуатаційна підтримка оцінюються в суми до кількох мільярдів євро.