Сучасні цифрові технології вже не обмежуються контролем окремих показників у тваринництві. 
Amber Kipp / unsplash.com
Штучний інтелект (ШІ) поступово стає ключовим інструментом, що пов’язує збір даних із прийняттям рішень у сучасному тваринництві. Якщо раніше аграрії активно вкладали кошти в сенсори, автоматизовані системи та програмне забезпечення для управління фермами, то сьогодні основний акцент зміщується на ефективне використання вже накопиченої інформації. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію AgroPortal.ua.
Від спостереження до інтелектуального аналізу
Сучасні цифрові технології вже не обмежуються контролем окремих показників. Якщо перші рішення були орієнтовані на моніторинг конкретних параметрів, то системи з використанням штучного інтелекту здатні об’єднувати інформацію з різних джерел, виявляти приховані взаємозв’язки та забезпечувати якіснішу підтримку під час прийняття рішень.
Професор Маттіас Шик зі швейцарських компаній Strickhof та AgroVet-Strickhof вважає, що подальший розвиток галузі пов’язаний зі створенням єдиної цифрової екосистеми, яка об’єднує дані датчиків, камер та програм управління стадом. На його думку, інтеграція штучного інтелекту дозволяє швидше виявляти проблеми, ефективніше оптимізувати виробничі процеси та приймати більш зважені рішення, що впливають на добробут тварин, продуктивність праці та рентабельність господарств.
Серед нових рішень — технології аналізу звуків, що дозволяють виявляти захворювання тварин, системи комп’ютерного зору для оцінки поведінки та фізичного стану поголів’я, а також інструменти штучного інтелекту, що допомагають аналізувати дані та підтримувати управлінські рішення.
Читайте також: Нова ніша: в Україні офіційно відкрито ринок артишоків
Раннє виявлення захворювань
Одним із найбільш перспективних напрямків залишається цілодобовий моніторинг тварин. Сучасні комплекси об’єднують камери, мікрофони, носимі сенсори та засоби цифрової ідентифікації, що дозволяє безперервно відстежувати стан поголів’я.
Навіть незначні зміни в активності, харчуванні, фізичній формі або вокалізації можуть сигналізувати про можливі проблеми зі здоров’ям ще до появи очевидних клінічних ознак.
У молочному тваринництві технології комп’ютерного зору дедалі частіше застосовують для виявлення кульгавості, контролю вгодованості тварин та допомоги в організації отелів. У свинарстві камери та датчики використовуються для виявлення відхилень у поведінці, що дозволяє своєчасно реагувати на ризики, що виникають.
Камери стають основою цифрового моніторингу
Якщо раніше основну роль відігравали окремі датчики, то сьогодні все більшого поширення набувають системи відеоспостереження. За даними аналізу тенденцій EuroTier, камери дедалі частіше працюють у поєднанні з іншими засобами моніторингу. У поєднанні зі штучним інтелектом вони здатні автоматично оцінювати поведінку, рухливість та рівень благополуччя великих груп тварин без необхідності постійної участі людини.
Паралельно вчені працюють над створенням об’єктивних критеріїв оцінки стану тварин. У якості таких індикаторів розглядаються особливості рухів, положення хвоста і навіть характер звуків, що видаються.
Інтеграція різних цифрових платформ
Незважаючи на швидкий прогрес технологій, однією з основних проблем залишається недостатня сумісність різних цифрових рішень. Датчики, системи управління стадом, кліматичне обладнання та комплекси годівлі збирають великий обсяг інформації, однак далеко не завжди здатні ефективно обмінюватися даними між собою.
Експерти вважають, що наступним етапом цифровізації стане забезпечення сумісності рішень різних виробників. Головна мета полягає не в збільшенні обсягу зібраної інформації, а в об’єднанні даних для прийняття більш ефективних рішень у сфері здоров’я тварин, організації праці, енергоспоживання та підвищення прибутковості господарств.
Штучний інтелект бере на себе адміністративні завдання
У міру посилення вимог до звітності штучний інтелект починає застосовуватися не тільки для моніторингу тварин, а й для автоматизації документообігу. Цифрові журнали та автоматичне ведення документації здатні суттєво скоротити обсяг паперової роботи та спростити підтвердження дотримання стандартів добробуту тварин і вимог до ведення господарства.
Значення таких рішень зростатиме разом із підвищенням вимог до прозорості виробництва з боку споживачів, контролюючих органів та учасників ланцюгів постачання.
При цьому фахівці наголошують, що штучний інтелект не повинен замінювати людину. Остаточні рішення, як і раніше, залежатимуть від досвіду та професійних знань фермерів, тоді як ШІ стане інструментом, що забезпечує швидкий доступ до необхідної інформації та підвищує ефективність управління сучасними тваринницькими підприємствами.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що Кабінет Міністрів затвердив методики розрахунку плати за реєстрацію ветеринарних ліків.
Водночас Dengi.ua писали, що в Україні фахівці з штучного інтелекту очолили рейтинг професій із найшвидшим зростанням доходів.