Dengi.ua розповідають про наслідки ударів РФ по українській логістиці, металургії та ритейлу – для цих галузей та економіки загалом. 
Ілюстративне фото / Колаж: Dengi.ua
Фактично Росія оголосила тотальну війну українській економіці. Системні удари балістикою, крилатими ракетами та реактивними дронами завдали мільярдних збитків ключовим галузям. У цих умовах виживання бізнесу залежить не тільки від роботи ППО, а й від порозуміння між підприємцями та державою.
Статистика економічного терору
Від початку повномасштабного вторгнення ворог не припиняв завдавати ударів по українських підприємствах і бізнесах. Однак у 2026 році РФ розпочала принципово новий етап винищення ключових галузей економіки України.
Читайте також: Чому РФ атакує Київ вдень: експерт пояснив тактику ударів
За даними порталу BlackSeaNews, між зривом зернової угоди в липні та вереснем 2023 року зафіксовано щонайменше 20 атак на порти, у 2024-му удари були періодичними, а у 2025 році їхня кількість зросла до 184. За січень–березень 2026-го BlackSeaNews зафіксував 73 удари, тоді як Мінінфраструктури лише за липень нарахувало 67. Зрештою, міністр інфраструктури Микола Калашник зауважив, що у 2026-му вже завдано 198 ударів по портах та 164 — по кораблях.
Колаж: Dengi.ua
Морською логістикою РФ не обмежилася. Якщо у 2024-му ООН нарахувала 190 атак на залізничні об’єкти, то у 2025–2026 рр., за словами Миколи Калашника, їхня кількість перевищила 1535. Лише з початку цього року пошкоджено близько 250 локомотивів, тоді як, за даними «Укрзалізниці», у 2022–2025 рр. — 216.
Водночас аналітики «Слово і діло» підрахували, що у 2024 році «Нова пошта» зазнала семи атак, а у 2025-му — понад 30. За неповні вісім місяців 2026-го Dengi.ua на базі повідомлень компанії зафіксували щонайменше 33 випадки (~4 на місяць). Крім того, промоніторивши Telegram гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського, ми встановили, що у 2024–2025 рр. компанія зазнала не менше 36 атак, а з початку 2026-го — вже мінімум 32 окремі удари.
Читайте також: Посилка знищена під час нападу: скільки відшкодує «Нова пошта»
Не оминула біда й український ритейл. На основі даних з медіа і публікацій Асоціації ритейлерів України Dengi.ua простежили, як ще у 2024–2025 рр. РФ завдала щонайменше 17 ударів, а лише за 8 місяців 2026-го (станом на 8 вересня) — близько 27, уразивши приблизно 55 об’єктів. Пік атак припав на серпень 2026 року: 13 днів ударів та 36 уражених об’єктів, або 48% усіх атак і 65% усіх уражених цілей за вісім місяців.
Колаж: Dengi.ua
У серпні 2026-го РФ почала бити й по об’єктах гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України. 11 та 27 серпня було пошкоджено виробничі потужності «Запоріжсталі», а 16 серпня під удар потрапив «АрселорМіттал Кривий Ріг». 5 вересня після ракетного удару «Каметсталь» повністю зупинила роботу, було пошкоджено ключові виробничі об’єкти та інфраструктуру.
За оцінкою економіста Олексія Куща, б'ючи по складах і торгових мережах, РФ руйнує сектор, що формує близько 70% ВВП країни. З урахуванням агросектору (20% ВВП) та гірничо-металургійного комплексу (5,5%), мішенню системних атак стали галузі, які генерують понад 95% української економіки. Наслідки цієї ескалації вже відображаються у прямих збитках кожного з напрямів.
Прямі втрати ключових секторів
Міністр інфраструктури Калашник зауважив, що через удари РФ з 22 липня фактично зупинилося судноплавство крізь акваторію Великої Одеси. А за словами президента Української портової асоціації Дмитра Барінова, з 20 липня по 20 серпня через порт Одеси в середньому проходило лише одне судно в день, тоді як раніше — сім–вісім.
Читайте також: Тотальної блокади українських портів немає – Зеленський
За даними Spike Brokers, поставки до портів Великої Одеси обвалилися на 95% до 68 500 тонн, а загальний обсяг перевезень зерна залізницею у серпні становив 1,297 млн тонн, що на 34,7% менше проти липня та на 53,9% нижче у річному вимірі.
istockphoto.com
Таким чином, за даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у серпні Україна експортувала 2,15 млн т агропродукції, що на 41,5% менше порівняно з липнем. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, фактичні відвантаження покрили лише 33% від загальної експортної потреби.
Також УКАБ наголосив, що у серпні–жовтні Україна ризикує не поставити за кордон 9 млн тонн агропродукції. Обсяг відкладеної валютної виручки за цей період може становити $1,9–2,8 млрд.
Читайте також: Український агроекспорт впав майже на 60%: подробиці
На тлі цього уряд знизив прогноз експорту зерна у 2026/27 маркетинговому році з 43 млн до 38–40 млн тонн, а Тарас Висоцький оцінив потенційні втрати агросектору у $3 млрд. За його словами, атаки РФ вже завдали прямих збитків галузі на понад $11 млрд. Водночас, у разі збереження нинішніх складних умов, наступного року виробництво зернових та олійних культур в Україні може скоротитися вдвічі — до 40 млн тонн.
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Дениса Марчука, збитки портів від атак РФ становлять понад $1,5 млрд. Водночас «Укрзалізниця» заявила про близько 7,9 млрд грн втрат за I квартал 2026-го, «Укрпошта» відзвітувала про 204,8 млн грн чистого збитку за аналогічний період, а «Нова пошта» оцінила фінансову шкоду за перші чотири місяці поточного року в 325 млн грн.
Колаж: Dengi.ua
Не легше й ритейлу, де, за словами Тараса Висоцького, РФ вже знищила близько 90% сучасних місць зберігання товарів у країні. РБК-Україна оцінює сукупні збитки окремих ритейлерів, виробників, імпортерів та дистриб'юторів у понад 24,7 млрд грн. При цьому непрямі втрати лише у складському господарстві, за оцінками аналітиків Pro-Consulting, сягають майже $6 млрд.
Наслідки ударів РФ по підприємствах і портах також відчуває український ГМК. GMK Center зауважив, що морський коридор є основою експортної моделі галузі, який забезпечив у першому півріччі 2026 року відвантаження 95% усього вітчизняного чавуну та по 50% сталі й залізної руди. Однак вже у липні 2026-го через посилення ворожих атак обсяги експорту скоротилися: відвантаження чавуну впали на 72% порівняно з червнем (до 51,5 тис. т), напівфабрикатів — на 34% (до 107,7 тис. т), а залізної руди — на 7,2% (до 1,87 млн т).
Читайте також: Українська металургія втрачає ринок ЄС: експорт сталі можуть скоротити
У GMK Center зауважили, що закриття морського коридору коштуватиме вітчизняній металургії $150–200 млн збитків щомісяця лише через скорочення експорту, а більшість ГЗК можуть зупинитися. Об’єднання «Укрметалургпром» відзвітувало, що за січень–серпень 2026 року галузь загалом скоротила випуск продукції на 12–16%: виробництво чавуну знизилося на 14,8% до 4,35 млн тонн, виплавка сталі — на 12,5% до 4,30 млн тонн, а обсяги прокату — на 15,6% до 3,59 млн тонн. Своєю чергою загальний обсяг залізничних перевезень продукції ГМК у першому півріччі впав на 20% (до 31,4 млн тонн).
Макроекономічні наслідки
Україна вже відчуває на собі наслідки системних уражень ключових галузей економіки. Як зауважив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, держава може втратити 50% експортного потенціалу, якщо триватиме блокада портів Великої Одеси. Своєю чергою головна економістка Dragon Capital Олена Білан переконана, що подібні обмеження можуть коштувати Україні додаткових 1–1,5% ВВП. Натомість в Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати наголосили, що повна зупинка морського коридору загрожує падінням економіки на 10% ВВП, а також недоотриманням $17 млрд експортної виручки та $8,5 млрд податків.
Колаж: Dengi.ua
Водночас системний спад виробництва в ГМК через інфраструктурні руйнування та логістичні проблеми, за даними GMK Center, відніме цьогоріч в української економіки 0,6% ВВП. Ще 2–3% ВВП збитків, за оцінкою Тараса Висоцького, економіці принесуть удари по підприємствах харчової промисловості. У цілому ж, за підрахунками НБУ, через обстріли та блокування портів держава недоотримає близько $2,5 млрд експортної виручки у другому півріччі 2026 року.
Крім того, за даними регулятора, логістичні руйнування розганяють споживчу інфляцію, яка у липні вже пришвидшила зростання до 7,7% у річному вимірі. Додаткові витрати бізнесу на перебудову маршрутів додадуть ще 0,4–0,6 відсоткового пункта до інфляції на кінець 2026 року. На цьому тлі індекс очікувань ділової активності в серпні впав з 50,1 до 48,3 пункта, зафіксувавши перевагу песимістичних оцінок серед підприємців. Зрештою, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський переконаний, що українська економіка може завершити рік майже без зростання — у межах 0–1%.
Як бізнесу адаптуватися до ударів
Наразі держава шукає способи адаптуватися до нових реалій. Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко зазначив, що майже половина вітчизняної контейнерної бази ще до останніх атак оброблялася через порти Румунії та Балтії. Проте аграрії та металурги спростовують міф, що альтернативні шляхи здатні перебрати 75% експорту. За даними «Укрметалургпрому», їхня реальна пропускна здатність не перевищує 30%, і то лише за ідеальних умов на Дунаї та кордонах.
Читайте також: Торговий оборот України: скільки і чого було ввезено та вивезено за 8 місяців
Додатково б'є по ліквідності підприємств підвищення тарифів «Укрзалізниці» (на 30%) — в УКАБ закликають тимчасово скасувати це рішення. Щоб не допустити зупинки галузей, бізнес пропонує уряду такі кроки: відновлення «коридорів солідарності», компенсацію європейської логістики (потреба оцінюється в 1 млрд євро), створення механізму здешевлення перевезень УЗ та розвиток державного страхування воєнних ризиків.
Колаж: Dengi.ua
Водночас для порятунку агросектору експерти радять стимулювати внутрішню переробку та оптимізувати зберігання. Галузеві аналітики рекомендують виробникам поки не продавати врожай через критично низькі ціни, натомість притримувати його у зернових рукавах чи на складах. Альтернативою експорту сировини має стати масштабування нехарчової переробки. Голова Асоціації фермерів Віктор Гончаренко пропонує уряду поширити пільгові кредити на переробні підприємства за умови викупу зерна у фермерів не дешевше 9 тис грн/т. Це гарантує аграріям життєво необхідні обігові кошти на посівну.
Зі свого боку, для аварійного відновлення потужностей ГМК металурги ініціювали створення спеціалізованого фонду підтримки для залучення коштів міжнародних донорів, тоді як «Нова пошта» розгортає децентралізовану модель зберігання, перетворюючи власні відділення на локальні склади.
Читайте також: Перебудова чи знищення: як бізнесу захистити свої активи від російських атак
Водночас експерт зі стратегування Андрій Крючков рекомендує ритейлу дробити зберігання та впроваджувати прямі відвантаження від постачальників. Критичність активів слід оцінювати за часом відновлення, заздалегідь дублюючи процеси через партнерів. Найвразливіший вузол — концентрація знань, тому ключові фахівці не повинні перебувати в одному приміщенні. Замість єдиного укриття на великих об'єктах варто ставити розосереджені мобільні захисні модулі.
Колаж: Dengi.ua
Своєю чергою засновник Advanter Group Андрій Длігач наголошує на запобіганні каскадному знищенню через встановлення протиуламкових стін, габіонів та антидронових сіток. Компаніям варто формувати взаємні резерви, домовляючись із конкурентами про приймання товару в разі втрати власного складу. Кожна філія має працювати автономно (офлайн-каси, накопичувачі, закордонні бекапи) щонайменше два тижні без центрального офісу. Також критично важливо страхувати грошовий потік, мати протокол фіксації збитків з першої години після удару та готові алгоритми дій на різні сценарії.
Зрештою, влада вже готує комплекс рішень, щоб підтримати економіку. Для збереження товарів ініційовано створення митних складів у прикордонних країнах ЄС та спрощення оренди комунальних і державних приміщень. ДПС автоматизує облік постраждалих компаній на базі даних офіційних відомств, а падіння прибутку чи оборотів через обстріли більше не провокуватиме автоматичних податкових перевірок.
Читайте також: Українському бізнесу виділили 3,2 млрд грн: хто отримав гроші за тиждень
Обласні військові адміністрації відкривають «єдині вікна» для звернень та допомагають компаніям з екстреною децентралізацією складів і релокацією. Для розв'язання логістичних криз формується резерв мобільної інфраструктури та залучаються цільові внески через новостворений Фонд підтримки транспорту. Це дозволить оперативно відновлювати пошкоджені вузли, перенаправляти вантажопотоки та отримувати резервні локомотиви від партнерів.
Таким чином, п’ятий рік повномасштабної війни став для української економіки новим випробуванням. Системні удари РФ створюють ризик втрати цілих галузей, що зрештою може послабити обороноздатність України. За таких умов критично важливими стають швидкість реакції та здатність держави й бізнесу адаптуватися до нових загроз. Багато чого залежить від швидкості та якості спільних антикризових рішень.
Як ми писали раніше, зчетверга, 10 вересня, Міжнародний реєстр збитків внаслідок російської агресії проти України відкрив 3 останні категорії заяв для юридичних осіб.
Також ми вже писали, що попит на рослинні олії вперше за багато років випередить виробництво — аналітики називають основними причинами логістичні та виробничі збої в Причорномор'ї, а також зростання споживання соєвої та рапсової олій у секторі біопалива.