Російські атаки знищують і пошкоджують відділення, сортувальні центри, транспорт та технічну інфраструктуру поштових компаній. 
ілюстративне фото / ДСНС
Російські обстріли продовжують завдавати шкоди українській поштовій інфраструктурі. Руйнуються відділення, сортувальні центри та депо, пошкоджується транспорт і технічне обладнання, а співробітники операторів отримують поранення та гинуть. При цьому поштові компанії продовжують працювати, адаптуючи логістику та правила безпеки до нових загроз. Відомі вже багатомільйонні збитки «Укрпошти», а окремі атаки у вересні зачепили також «Нову пошту» та Meest ПОШТА. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на статтю видання «Фокус».
Що сталося з «Новою поштою» після атаки 24 вересня
Черговий удар по поштовій інфраструктурі стався в Києві в ніч на 24 вересня. В результаті атаки було зруйновано відділення «Нової пошти» №6, а також пошкоджено сортувальне депо компанії.
За інформацією оператора, повідомляє видання, серед співробітників постраждалих не було. Однак частина відправлень, що перебували на об’єкті, була знищена.
Читайте також: Економіка під ударом: як РФ знищує ключові галузі України
Посилки, що вціліли, компанія перевозить на інший об’єкт. Одержувачам мають додатково повідомити новий номер та адресу відділення, де можна буде забрати відправлення.
Клієнтам радять самостійно відстежувати рух посилок через мобільний додаток або офіційний сайт «Нової пошти».
При цьому компанія заявила, що компенсує клієнтам заявлену вартість відправлень, які були знищені під час атаки.
При цьому «Нова пошта» наразі не розкриває актуальну загальну суму збитків від російських обстрілів.
«Наразі ми не коментуємо теми, пов’язані з ворожими обстрілами, зокрема наслідки атак, збитки та окремі аспекти нашої операційної діяльності в умовах війни. Усю публічну інформацію з цього приводу ми оперативно оприлюднюємо в офіційному Telegram-каналі та соціальних мережах «Нової пошти»», — повідомили «Фокусу» у прес-службі компанії.
Скільки втратила «Укрпошта»
«Укрпошта» надала виданню «Фокус» оновлені дані про втрати з початку повномасштабного вторгнення.
За цей період компанія втратила 39 співробітників, які вступили до лав Сил оборони України. Ще 13 цивільних працівників загинули внаслідок російських обстрілів.
Фінансові втрати національного поштового оператора оцінюються у понад 70 млн доларів, що становить близько 3,1 млрд грн.
Найбільш масштабною категорією втрат стала інфраструктура. З початку повномасштабної війни «Укрпошта» втратила понад 1 500 відділень. Частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях.
Ще близько 650 об’єктів зазнали пошкоджень, а понад 40 були повністю знищені.
Серйозної шкоди зазнав і автопарк компанії. У результаті бойових дій та окупації «Укрпошта» втратила понад 430 автомобілів.
При цьому підрахунок втрат триває, оскільки атаки на інфраструктуру компанії відбуваються й у 2026 році.
За даними «Укрпошти», російські удари знищили сортувальний центр у Харкові та депо в Павлограді. Пошкоджень зазнали сортувальний центр у Сумах, депо в Нікополі та інші об’єкти компанії.
Крім того, нещодавно в Сумській області російська атака пошкодила пересувне відділення «Укрпошти». У результаті постраждали співробітники.
У компанії наголошують, що оцінка в 70 млн доларів не є остаточною. Розмір збитків продовжує уточнюватися в міру проведення оцінок та нових атак.
У Meest постраждала технічна інфраструктура
Атаки зачепили не лише фізичні об’єкти поштових операторів.
Як повідомляє Фокус, 23 вересня Meest ПОШТА заявила про пошкодження свого дата-центру внаслідок ракетного удару. Постраждала технічна інфраструктура компанії.
Через це тимчасово перестала працювати гаряча лінія підтримки, а телефонний зв’язок із клієнтами був недоступний. Звернення приймалися через онлайн-чати та соціальні мережі.
Уже 25 вересня компанія повідомила про відновлення роботи гарячої лінії.
«Друзі, наша гаряча лінія знову працює. Телефонні звернення до служби підтримки приймаються у звичайному режимі. Дякуємо за терпіння та розуміння, поки фахівці відновлювали зв’язок після пошкодження технічної інфраструктури внаслідок російської ракетної атаки», — повідомили у прес-службі Meest ПОШТА.
Чому атаки на пошту зачіпають не лише посилки
Як пише видання, поштова інфраструктура виконує набагато більше функцій, ніж доставка звичайних відправлень.
Оператори забезпечують перевезення ліків та гуманітарної допомоги, доставку пенсій і соціальних виплат, а також відправлень у прифронтові та деокуповані населені пункти.
Тому пошкодження сортувального центру, відділення або транспортної бази може вплинути одразу на велику кількість людей і порушити роботу цілих логістичних маршрутів.
Як раніше пояснював представник «Нової пошти» у коментарі IWPR, пише «Фокус», спроби знищити логістичну інфраструктуру спрямовані на порушення життєзабезпечення країни та економічної стабільності.
«Це навмисний терористичний акт», — заявив представник компанії.
В «Укрпошті» також зазначали, що атаки впливають на звичне життя українців.
«Ці атаки — спроба порушити звичний хід повсякденного життя та підірвати стабільність громад», — заявили в компанії.
Як пише видання «Фокус», українські правоохоронні органи реєструють атаки на цивільну інфраструктуру як військові злочини. За відповідними фактами тривають досудові розслідування.
Як пошта змінює роботу через обстріли
Постійна загроза нових атак змушує операторів змінювати не лише окремі маршрути, а й саму організацію роботи.
«Нова пошта» розподіляє зберігання відправлень між різними об’єктами, щоб не концентрувати велику кількість посилок в одному місці. Компанія також посилює фізичну охорону інфраструктури та жорсткішає правила призупинення роботи відділень у разі виникнення загрози.
«Укрпошта» продовжує роботу за встановленим графіком, проте пріоритетом на об’єктах залишається безпека співробітників і клієнтів.
«Meest ПОШТА» після пошкодження дата-центру перебудовує технічну інфраструктуру. Одночасно компанія використовує онлайн-канали для спілкування з клієнтами, поки технічні системи відновлюються.
Таким чином, поштова логістика в Україні поступово стає більш розподіленою: компанії намагаються не залежати від одного великого об’єкта та заздалегідь передбачати альтернативні варіанти обробки та зберігання відправлень.
Чи можна стягнути збитки за знищену інфраструктуру
Окреме питання стосується компенсації багатомільярдних втрат самих поштових компаній.
Як пише видання «Фокус», юрист Іван Ліщина в березні 2026 року в коментарі для IWPR розглядав кілька можливих механізмів відшкодування збитків. Серед них він називав звернення до Європейського суду з прав людини та міжнародний комерційний арбітраж.
Однак використання механізму ЄСПЛ у нових справах проти Росії обмежено після виходу РФ з Європейської конвенції з прав людини.
Іншим потенційним інструментом може бути міжнародний комерційний арбітраж. Можливість його застосування пов’язують з угодою 2008 року про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та Росією.
Крім того, міжнародні структури розробляють нові механізми компенсації збитків Україні. Один із них пов’язаний із Реєстром збитків, заподіяних агресією РФ.
Що станеться з посилкою клієнта, якщо її знищили
Для звичайних клієнтів механізм відрізняється від компенсації збитків самій компанії.
Якщо відправлення було знищено або пошкоджено, поштовий оператор відшкодовує його вартість відповідно до своїх правил та умов надання послуг.
«Нова пошта», зокрема, повідомляла, що з 2022 року виплатила клієнтам понад 147 млн грн компенсацій за знищені або пошкоджені відправлення.
У разі нових атак компанія спочатку з'ясовує долю відправлень, після чого інформація про статус посилки з'являється в системі. Вцілілі вантажі можуть бути переміщені на інші об’єкти, а за знищені відправлення клієнтам виплачується компенсація в межах заявленої вартості.
Для одержувачів це означає, що після удару по поштовому об’єкту насамперед варто перевірити статус відправлення в додатку або на сайті оператора та дочекатися інформації про подальше місце видачі або компенсації.
Як повідомляли Dengi.ua раніше, розмір компенсації за знищене внаслідок російських атак відправлення безпосередньо залежить від заявленої відправником вартості посилки.
Також Dengi.ua писали, скільки разів Росія атакувала пошту та роздрібну торгівлю у 2026 році.