Загалом 2025 року державні та приватні виконавці взяли до виконання понад 6,3 млн проваджень на загальну суму 2,32 трлн грн. 
Sasun Bughdaryan / unsplash.com
2025 року державні та приватні виконавці прийняли до виконання понад 6,3 млн проваджень на загальну суму 2,32 трлн грн. Близько половини з них надійшли саме протягом року, тоді як решта перейшли з попередніх періодів. При цьому кількість нових справ скоротилася на 3% порівняно з 2024 роком. За звітний період було завершено 3,03 млн проваджень, однак фактичне стягнення коштів відбулося лише приблизно в кожному третьому випадку. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на дані Опендатабот.
Зазначається, що всього за рік виконавчим службам вдалося повернути 29,63 млрд грн заборгованості, що на 16% перевищує показник попереднього року. У середньому ж рівень повернення залишається вкрай низьким – близько 1,5 копійки з кожної гривні боргу.
Читайте також: Уперше з Другої світової: глобальний держборг поб'є історичний рекорд
Водночас заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко підкреслює, що реальна ефективність вища, ніж демонструє статистика: з умовної тисячі документів виконується близько 300-400, тобто 30-40%. За його словами, спотворення даних пов'язане з великим обсягом так званих "мертвих боргів" – сум, які фактично неможливо стягнути. Якщо виключити такі випадки, показники виконання виглядають значно краще.
"Частина справ – це те, що в принципі не може бути виконано зараз: або через дію мораторіїв, яких наразі близько 25, або, наприклад, у справах про відшкодування шкоди, завданої війною РФ. Для кейсів із РФ, на мою думку, узагалі має бути окремий механізм – наприклад, реєстр збитків, які відшкодовуватимуться в майбутньому: через репарації чи міжнародні компенсаційні механізми. Це не зовсім питання виконавчого провадження в класичному вигляді", – розповів Андрій Гайченко.
Повідомляється, що більшу частину проваджень – 4,94 млн на суму 1,84 трлн грн – було передано державним виконавцям. Приватні виконавці отримали 1,36 млн справ на понад 471 млрд грн. При цьому державні виконавці завершили кожне четверте провадження, тоді як приватні – кожне п'яте. Однак за обсягами стягнутих коштів ситуація інша: приватні виконавці повернули близько 3% від заявлених сум (12,46 млрд грн), тоді як державні – лише 1% (17,17 млрд грн).
При цьому навіть у рамках "живих" справ система стикається з низкою обмежень. Приватний виконавець Андрій Авторгов також пов'язує низькі показники з високою часткою фактично "заморожених" боргів, зокрема зобов'язаннями РФ перед українцями. Крім того, він зазначає, що після початку повномасштабної війни змінилися умови стягнення: навіть платоспроможні боржники часто ухиляються від виконання рішень, використовуючи прогалини в законодавстві та чинні мораторії.
"Від початку повномасштабного вторгнення держава більше переймалася проблемами боржників, а не стягувачів, запроваджуючи дедалі нові й нові заборони та мораторії на виконання. Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень, подальше зволікання з зрівнянням повноважень приватних і державних виконавців та покладання механізмів примусового виконання виключно на Реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень майнового характеру", – вважає Андрій Авторгов.
Також зазначається, що на цьому тлі Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження, який має змінити підхід до стягнення. Як зазначає Андрій Гайченко, нововведення передбачає автоматизацію низки процесів, скорочення затримок під час арешту та розблокування рахунків, а також зменшення рівня побутової корупції. Одним із ключових кроків стане підключення всіх банків до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Наразі до неї приєднано приблизно половину банків, тоді як решта продовжують працювати з паперовими документами, що сповільнює процес і дає змогу боржникам виводити кошти.
Водночас приватний виконавець оцінює ці зміни з обережністю. На його думку, цифровізація сама по собі не має бути основною метою реформи, хоча й відіграє важливу роль.
"Ці зміни не стільки про цифровізацію, скільки про подальший рух до так званої "реєстрово-обмежувальної" моделі, де посилюються наслідки внесення до Реєстру боржників і обмежується можливість розпоряджатися майном без участі виконавця. Сьогодні "цифровізація" подекуди працює навіть на шкоду виконанню – наприклад, коли боржник бачить провадження в "Дії" і встигає вивести кошти швидше, ніж накладається арешт", – зазначає Андрій Авторгов.
інфографіка / Опендатабот 
інфографіка / Опендатабот
Нагадаємо, як повідомляли Dengi.ua, Україна відстрочила виплати за держборгом міжнародним кредиторам.
Крім того, Dengi.ua писали, що Верховна Рада ухвалила закон, який автоматизує арешт банківських рахунків і майна українців за будь-які борги одразу після потрапляння до реєстру боржників.