Найбільшу загрозу становлять voice deepfake-технології, здатні відтворювати тембр, манеру мови та інтонацію конкретної людини. 
Jo Lin / unsplash.com
В Україні набирають обертів нові види ШІ-шахрайства, за яких злочинці використовують deepfake-технології для підробки голосів родичів, знайомих або військовослужбовців з метою виманювання грошей у громадян. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на роз'яснення "Судово-юридичної газети".
Якщо раніше телефонні афери здебільшого будувалися на психологічному тиску та вигаданих історіях про ДТП чи затримання близьких, то тепер шахраям достатньо кількох секунд аудіозапису із соцмереж або голосових повідомлень. За допомогою штучного інтелекту вони створюють майже точну копію людського голосу.
Читайте також: Шахраї-псевдосбушники видурили в експрем'єра України 7 млн грн – ЗМІ
Найбільшу загрозу становлять voice deepfake-технології, здатні відтворювати тембр, манеру мови та інтонацію конкретної людини. Такі інструменти зловмисники все частіше використовують для отримання доступу до банківських даних і фінансового шахрайства.
В умовах війни проблема стала особливо чутливою для України, оскільки люди емоційно реагують на повідомлення про родичів або близьких, які перебувають на фронті. Незважаючи на те що окремого закону про deepfake у країні поки що немає, чинне законодавство вже передбачає відповідальність за шахрайство, незаконне використання персональних даних і кіберзлочини.
Як регулюється використання deepfake в Україні
Спеціальний закон, що регулює ШІ-контент або deepfake-технології, в Україні поки що відсутній. Однак це не означає повної відсутності правових механізмів.
У подібних випадках застосовуються положення Кримінального кодексу України, насамперед стаття 190 про шахрайство. Якщо йдеться про незаконне збирання інформації або втручання в роботу інформаційних систем, можуть використовуватися статті 182, 361 і 361-2 КК України.
Крім того, постраждалі мають право захищати честь, гідність, ділову репутацію та недоторканність приватного життя через норми Цивільного кодексу.
Україна також поступово адаптує підходи до регулювання штучного інтелекту відповідно до європейської практики. Основна увага приділяється прозорості ШІ-контенту та відповідальності за маніпуляції з використанням таких технологій.
Як діє схема голосового ШІ-шахрайства
Зазвичай зловмисники спочатку знаходять короткі записи голосу людини в TikTok, Telegram, Instagram або YouTube, після чого створюють його цифрову копію за допомогою спеціальних ШІ-сервісів.
Після цього жертві телефонують нібито від імені родича або знайомого і повідомляють про надзвичайну ситуацію – аварію, полон, поранення, затримання або термінову необхідність переказати гроші.
З юридичної точки зору подібні дії кваліфікуються як шахрайство, оскільки ключовим елементом залишається введення людини в оману.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що головною ознакою шахрайства є обман або зловживання довірою потерпілого. Використання сучасних ШІ-технологій при цьому не змінює суті злочину.
Чому розслідування таких злочинів ускладнене
Deepfake-технології створюють додаткові складнощі для правоохоронних органів. Зокрема, проблемою стає встановлення джерела аудіозапису, ідентифікація зловмисників і доказ того, що голос був згенерований штучним інтелектом.
Ситуацію ускладнює й те, що сервери, акаунти та фінансові операції часто перебувають за межами України, а кошти швидко переказуються через криптовалюту або підставні банківські рахунки.
Через це правоохоронним органам доводиться адаптувати традиційні методи боротьби з шахрайством до сучасних цифрових схем.
Що робити після підозрілого deepfake-дзвінка
Перш за все, фахівці радять не виконувати вимоги співрозмовника негайно. Якщо під час розмови вимагають терміново переказати гроші або повідомляють про надзвичайну ситуацію, важливо припинити розмову та не піддаватися емоційному тиску. Кіберполіція попереджає, що шахраї часто використовують тактику терміновості та залякування.
Наступним кроком необхідно самостійно перевірити інформацію – зв'язатися з родичем напряму, написати йому в іншому месенджері або звернутися до знайомих. Якщо дзвінок стосується банківських питань, слід самостійно набрати офіційний номер банку.
Якщо гроші вже було відправлено, необхідно якнайшвидше зв'язатися з банком і повідомити про шахрайство з проханням заблокувати переказ або рахунок одержувача. Національний банк України рекомендує в таких випадках одразу звертатися і в банк, і в кіберполіцію.
Також важливо зберегти всі цифрові докази: записи розмов, скріншоти, посилання, листування, номери телефонів, банківські реквізити та квитанції. Це особливо актуально в разі deepfake-шахрайства, оскільки зловмисники можуть швидко видаляти сліди своєї діяльності.
Повідомити про злочин можна до найближчого відділення поліції або через електронне звернення до Кіберполіції України. У заяві бажано вказати максимум доступної інформації – номери телефонів, акаунти, банківські дані, час дзвінків і спосіб зв'язку.
Крім того, у сервісі "StopFraud" від кіберполіції можна перевірити телефонні номери, банківські картки та сайти, якщо їх уже використовували в шахрайських схемах.
Якщо підроблене аудіо або відео поширюється в інтернеті, фахівці радять звертатися до адміністрації платформ з вимогою видалити такий контент. У разі порушення права на приватність, честь або ділову репутацію також можливе звернення до суду.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що в Україні поширюється нова шахрайська схема, націлена, перш за все, на пенсіонерів та інших вразливих громадян, де аферисти розсилають повідомлення про нібито змінені правила нарахування пенсій.
Також Dengi.ua писали про те, що зловмисники дедалі активніше використовують ШІ для обману клієнтів банків, створюючи переконливі фейкові дзвінки, повідомлення та сайти.