Катерина Загорій, керівниця Ради директорів "Дарниці", заявила, що препарати її компанії поступаються в ціні іншим виробникам, але звинуватила аптеки у зниженні продажів. Вона порівняла ціни на ксилометазолін, де "Ріназал" від "Дарниці" дорожчий за "Евказолін аква" від "Фармак" та американський "Тизин".
Керівниця Ради директорів компанії "Дарниця" Катерина Загорій підтвердила, що препарати дарницького виробництва поступаються в ціні іншим виробникам. Попри це вона продовжила звинувачувати аптеки у зниженнях продажів продукції "Дарниці" замість того, щоб звернути увагу на попит споживачів, пише УНН.
У своєму дописі Катерина Загорій вирішила на прикладі популярного препарату від закладення носа з діючою речовиною ксилометазолін "розкласти все по поличках" і пояснити, чому аптеки – це зло. Однак щось пішло не так.
За її словами, найдешевшим є препарат "Евказолін аква" виробництва компанії "Фармак". Цей препарат – лідер ринку ксилометазолінів в країні і його можна придбати, наприклад, у Києві за ціною від 92.00 до 173.30 гривень.
При цьому, за даними Загорій, американський аналог від компанії Johnson & Johnson "Тизин" у Києві коштує від 109.00 до 175.00 гривень.
Водночас за її словами, "Ріназал" виробництва заводу "Дарниця" у їх фірмовій аптеці у Києві коштує, яка за словами Загорій, пропонує найдешевші ціни, коштує 116.10 гривень, в інших аптеках – трохи дорожче.
Швейцарський аналог "Отривін" виробництва Haleon UK Trading Ltd, обійдеться киянам від 126.33 до 195.23 гривень.
Тож на цьому прикладі стає зрозуміло, що споживачі мають широкий вибір аналогічних препаратів з різною ціновою політикою. Від цього доступність ліків ніяким чином не скоротилась, а навпаки – широкий вибір за прийнятними цінами дає змогу пацієнту самому обирати потрібний препарат.
У цьому контексті варто зауважити кілька ключових речей. Перше – виробник формує 72% вартості препаратів. Решту залишку ділять між собою дистрибʼютор та аптека, адже їхня націнка регульована законом. Для дистрибʼюторів вона складає 8%, а середня націнка аптек сьогодні при діючих обмеженнях – 18-22%. А ні постачальник, а ні фармритейл не можуть ставити вищу ціну, ніж передбачено законодавством, бо ризикують втратити ліцензію.
Як справедливо зазначили у коментарях під дописом Катерини Загорій, у виробників ліків найбільша маржинальність бізнесу.
Я, як колишній директор аптечного бізнесу, на стороні аптек. Хоча б тому, що EBITDA маржа виробників 30-50%, дистриб'юторів – 1-3%, аптечних мереж – 1-5%. І гнучкості в операційному менеджменті (доходи і витрати) у виробників дещо більше
– написав Олександр Чередайко.
Друге – відповідно до нових правил регулювання фармацевтичного ринку, пролобійованих саме представниками "Дарниці", аптеки зобовʼязані мати в асортименті найдешевший за діючою речовиною препарат на ринку, а фармацевти – пропонувати його покупцям. Тож очевидно, з 10 пацієнтів, які прийдуть за ксилометазоліном – 9 обере препарат від "Фармаку", бо він найдоступніший.
Третє – після заборони з 1 березня маркетингових угод між аптеками та виробниками, коли виробники платили за те, щоб їхній препарат фармацевти пропонували в першу чергу, ситуація змінилась. Аптеки більше не зобовʼязані просувати ті чи інші ліки і керуються у своїй роботі виключно споживчим попитом, як і будь-який інший ритейл.
Однак така ситуація, очевидно, не влаштовує представників "Дарниці", адже за ціновим критеріям їх препарати поступаються багатьом іншим виробникам. І тепер, як видається, вони намагаються через публічний тиск на аптечні мережі змусити аптеки працювати за старими правилами і просувати дарницькі препарати. Очевидно, що деяким виробникам необхідно більше уваги концентрувати на побудові власного бренду, перегляді цінових пропозицій, замість того, щоб намагатися змусити ринок працювати за правилами одного гравця.
Ринок вирішує все: дешеві аналоги ліків витісняють дорогі препарати23.09.25, 13:33 • 51971 перегляд