Нове дослідження ДНК солдатів Наполеона Бонапарта виявило раніше незадокументовані хвороби, такі як паратиф та поворотний тиф, що вплинули на невдачу французьких військ у 1812 році. Ці інфекції, разом з холодом та голодом, призвели до масової загибелі солдатів у російській імперії.
Нові дослідження пропонують глибше розуміння на те, які інфекції вплинули на успіх французьких військ у період російського походу у 1812 році. Солдатів армії Наполеона, які були вже ослаблені сильним холодом та виснаженням, спустошували численні інфекції.
Передає УНН із посиланням на AFP та The Independent.
Деталі
Нові наукові дослідження проливають світло на трагічний період французької історії, коли у 1812 році армія Наполеона зіткнулась з численними складнощами під час походу на території російської імперії.
Дійти до висновку дослідникам допомогли залишки солдатів армії Наполеона, що були знайдені у братському похованнях в Литві.
Вільнюс був ключовим пунктом на шляху відступу 1812 року. Багато солдатів прибули виснаженими, голодними та хворими. Значна кількість померла там і була швидко похована в братських могилах
молекулярний біолог і генетик Ніколас Раскован, керівник відділу мікробної палеогеноміки в Інституті Пастера в Парижі.
Він є старшим автором дослідження, опублікованого в журналі Current Biology.
Довідка
У червні 1812 року Наполеон вирушив завойовувати російську імперію, розраховуючи розбити російську імператорську армію. Французький імператор зібрав Велику армію з 600 000 чоловіків з усіх провінцій Французької імперії та союзних держав.
Втім, незважаючи на пересування та перемоги, місяці по тому, лише кілька десятків тисяч з цієї монументальної сили, після сумнозвісного відступу, досягли Вільнюса, нинішньої столиці Литви.
Нові відкриття щодо хвороб, які вразили солдатів армії Наполеона
Вже відомо з досліджень, що холод, голод і тиф вплинули на військову силу Наполеона. Низку таємниць було відкрито ще 2006 році, завдяки ПЛР-тестам. Було визначено, що деякі з солдатів хворіли на тиф, а також на "траншейну лихоманку", спричинену бактерією Bartonella Quintana.
З розвитком нових геномних технологій у вчених виникла ідея продовжити свої дослідження, з метою виявити, чи могли інші патогени впливати на солдатів армії Наполеона.
Я знав, що залишилося 13 зубів для аналізу, кожен з яких належить різному солдату
– сказав AFP Ремі Барб'єрі, постдокторант відділу мікробної палеогеноміки Інституту Пастера.
Кожен зуб забезпечив близько 20 мільйонів коротких фрагментів ДНК, транскрибованих у текстовий файл
– розповів AFP Ніколас Раскован.
У розпорядженні вчених був такий собі "ДНК-суп", що містив ДНК відповідного солдата, ДНК забруднень ґрунту, бактерій навколишнього середовища та можливих патогенів. Ці дані порівнювали з базою даних, що містила геноми всіх мікроорганізмів, секвенованих на сьогоднішній день.
Після численних етапів була перевірена автентичність фрагментів ДНК і вчені змогли відібрати фрагменти, які можна було однозначно віднести до патогенів.
З 13 проаналізованих солдатів четверо мали позитивний результат на інфекційний агент Salmonella enterica Paratyphy C (відповідальний за паратиф), а двоє – на агент Borrelia recurrentis, відповідальний за поворотний тиф.
Таким чином, серед солдатів армії Наполеона розповсюджувався паратиф, що зазвичай передається через їжу або воду, з такими симптомами, як лихоманка, головний біль, біль у животі, діарея або запор, слабкість, а іноді й висип.
Також було з'ясовано "загальну картину" щодо поворотного тифу у лавах французької армії початку 18 сторіччя. Він передавався платтяними вошами та викликав епізоди рецидивуючої високої температури з головним болем, м'язовим болем та слабкістю.
Вчені пяснюють, що "саме поєднання холоду, численних інфекційних захворювань, голоду та втоми" може пояснити смерть великої кількості представників армії Наполеона на території російської імперії у 1812 році.
Ми також знаємо з історичних джерел, що ряди наполеонівської армії вже були спустошені епідеміями ще до початку російської кампанії. Це надзвичайно цікаво, оскільки трохи відкриває шлях до розуміння цієї величезної кризи охорони здоров’я
– роблять висновок дослідники.
Нагадаємо
У Парижі в травні 2025 року було виставлено на продаж один із найвідоміших бікорнів Наполеона Бонапарта, орієнтовно за 800 тисяч євро.
Лувр відновив роботу після резонансного пограбування: директорку музею викликають на допит22.10.25, 10:55 • 3750 переглядiв