Народний депутат Сергій Кузьміних підготував законопроєкт про зміни до Закону України "Про лікарські засоби", який нібито має врегулювати ціни на ліки. Проте, ініціатива може лобіювати інтереси фармгіганта "Дарниця", попри заборону маркетингових договорів, що вже призвела до зростання цін на медикаменти.
Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, підготував законопроєкт про внесення змін до статті 20-1 Закону України "Про лікарські засоби" нібито задля недопущення зростання цін на медикаменти. Документ поки не зареєстрований, однак УНН отримав копію з власних джерел.
Якщо подивитися на текст потенційного законопроєкту, то суть ініціативи виглядає як турбота про пацієнта: мовляв, уряд отримає право встановлювати граничний відсоток маркетингових виплат, аби врегулювати ринок. Та при детальному вивченні законодавчої ініціативи стає очевидним інше – під прикриттям боротьби за доступні ціни, Кузьміних здається знову просуває інтереси фармацевтичного гіганта "Дарниця", для якої такі зміни відкривають додаткові можливості впливу на ринок.
У пояснювальній записці до поки незареєстрованого законопроєкту Кузьміних стверджує, що маркетингові послуги – це одна з ключових причин зростання цін на ліки. І це навіть попри те що маркетингові договори між виробниками та аптеками і так заборонені в Україні ще з 1 березня 2025 року. Однак, Кузьміних не відступає і продовжує використовувати вже не лише у своїх постах в соцмережа, а й у пояснювальній записці до законопроєкту, "відшліфовані" тези. При цьому повністю ігноруючи той факт, що заборона маркетингових договорів не дала очікуваного результату – здешевлення цін на ліки, що вже визнали в Міністерстві охорони здоровʼя.
Ба більше, сталося навіть навпаки – вартість препаратів зростає. Адже виробники, які брали на себе зобовʼязання знизити оптові ціни на ліки після заборони маркетингу так і не зробили цього. Натомість за оцінками експертів, почали заробляти на 500 млн грн на місяць більше.
Тож, стає очевидним, що такі зміни вигідні не українцям, а фармгігантам, які збільшили власний заробіток. І як тільки в уряді заговорили про можливе повернення маркетингових платежів – ті забили на сполох та вже превентивно намагаються заборонити їх, навіть не дочекавшись реального повернення.
Крім того, Кузьміних в пояснювальній записці до законопроєкту відкрито заявляє, що саме аптеки є головними винуватцями завищених цін. Та навіть приводить факт, що начебто зі 100 грн аптеки підіймають ціну на ліки до 380 грн.
Проте факти свідчать про інше: понад 71% вартості ліків формується на рівні фармвиробників, тоді як частка аптек у вартості становить приблизно 20%. Тобто аптеки фізично не можуть бути головними драйверами здорожчання. Адже кінцева ціна насамперед залежить від політики виробників. Однак, Кузьміних це зручно "не помічає" та відкрито спекулює фактами.
Ще одна маніпуляція від нардепа, який нерівно дихає щодо будь-яких медичних тем у країні, теза про те, що начебто представники пацієнтських організації та організацій споживачів ліків виступили за повну заборону маркетингових платежів. Однак, в самому тексті пояснювальної записки Кузьміних не називає ні конкретних організацій, ні конкретних прізвищ їх представників. Складається враження, що ці "голоси пацієнтів" звучать в голові тільки у самого Кузьміних.
Є багато питань і щодо прогнозів соціально-економічних наслідків прийняття законопроєкту, який підготував Кузьміних. Адже одним з перших пунктів нардеп виділяє підвищення географічної доступності аптек у сільській місцевості та віддалених громадах. Знову таки, закриваючи очі на те, що саме через заборону маркетингових платежів аптеки були вимушені закривати аптечні пункти у селах та містечках, а також зупинити роботу мобільних аптек, які зокрема забезпечували ліками села Харківщини та Херсонщини. На такі кроки довелося піти саме через те, що маркетингові платежі, як такі, давали можливість аптекам забезпечувати існування малоприбуткових аптечних пунктів та дороговартісних проєктів, якими насамперед і є мобільні пункти. Адже утримання одного такого коштує близько 100 тис. грн на місяць, при цьому виторг від продажів не покриває витрат. Додатково на собівартість впливають вимоги щодо спеціальних холодильників, генераторів, Starlink і навіть засобів РЕБ. Вартість повністю обладнаної машини становить 1,45 млн грн.
Втім, замість того, аби порушувати питання прозорості ціноутворення на ліки у фармацевтичних компаніях, шукати нові інструменти, які реально зможуть знизити ціни на ліки для українців – Кузьміних продовжує просувати заборону маркетингу в аптеках.
Складається враження, що йдеться радше про лобізм інтересів та незаконний вплив, аніж про намагання реально розв'язувати проблему доступності ліків для пацієнтів.