Запаморочення є одним із найпоширеніших симптомів, що може вказувати на понад сотню різних захворювань, від проблем із внутрішнім вухом до серйозних уражень мозку. Сімейний лікар Марина Гулій розповіла про різницю між запамороченням та головокружінням, а також про "червоні прапорці", які вимагають негайного звернення до лікаря.
Запаморочення – один із найпоширеніших симптомів, який входить до ТОП-5 причин звернень до лікарів. Воно може виникати раптово, лякати своєю інтенсивністю і бути проявом понад сотні різних захворювань: від проблем із внутрішнім вухом до серйозних уражень мозку чи навіть психоемоційних розладів. Чим насправді є запаморочення, як його відрізнити від діагнозу головокружіння (вертиго), коли потрібно негайно звертатися по допомогу до лікаря? Аби отримати професійні відповіді на ці питання УНН звернувся до сімейного лікаря, медичного директора та керівника науково-освітнього відділу Української Академії Біологічної Медицини Марини Гулій.
– Запаморочення часто лякає людей, адже може бути симптомом багатьох захворювань. Що, на вашу думку, має стати першим кроком для людини, яка відчула запаморочення?
– Візит до сімейного лікаря. Проте не в усіх випадках сімейний лікар може остаточно встановити причину такого стану. Адже запаморочення може бути симптомом багатьох хвороб, тому пацієнта часто направляють до вузького фахівця – невролога, оториноларинголога тощо. У деяких випадках може знадобитися додаткове обстеження.
– В чому різниця між головокружінням та "запамороченням"?
– Головокружіння – це діагноз, що передбачає порушення роботи вестибулярного апарату, тобто структур внутрішнього вуха, які відповідають за рівновагу. До такого стану можуть призводити інфекції внутрішнього вуха, запалення слухового нерва та інші причини. В усьому світі такий стан називається вертиго.
А власне, термін "запаморочення" – це не діагноз, а симптом, що супроводжує безліч патологій, а саме: травми та органічні захворювання головного і спинного мозку (у т. ч. атеросклероз, інсульт), вертеброгенні порушення, різні соматичні й психосоматичні хвороби, психічні розлади. Крім того, запаморочення може бути симптомом токсичного впливу певних ліків або наркотиків.
– Запаморочення часто пов'язують із проблемами внутрішнього вуха. Розкажіть, як саме "вухо-око-мозок" взаємодіють і чому порушення в цій системі викликають відчуття обертання?
– Для підтримки рівноваги наш організм використовує три системи:
- зорова – надає інформацію про навколишнє середовище;
- вестибулярна (внутрішнє вухо) – фіксує рух і положення голови;
- сенсорна (пропріоцептивна) – визначає положення тіла у просторі.
Порушення в роботі будь-якої з цих систем викликає відчуття обертання.
Причини різноманітні. Перша – вікові зміни вестибулярного апарату: літні люди часто втрачають рівновагу, падають і отримують травми опорно-рухового апарату або голови. Друга – системні захворювання: полінейропатія, глаукома, катаракта. Третя – морська хвороба (захитування) – невідповідність між зоровими та вестибулярними сигналами. Тобто коли очі фіксують нерухомий обрій, а вестибулярний апарат реєструє хитавицю. У такому випадку запаморочення супроводжується нудотою та блюванням.
– Останні дослідження говорять про високу поширеність психогенного запаморочення, пов'язаного зі стресом і тривогою. Як пацієнту зрозуміти, що його стан може бути пов'язаний із ментальним, а не фізичним здоров'ям?
– Психогенне запаморочення часто виникає на тлі тривожних розладів, панічних атак або депресії. У таких випадках воно є частиною вегетативної реакції на стрес і супроводжується відчуттям страху, прискоренням серцебиття, пітливістю, задишкою. Люди описують психогенне запаморочення так: "туман у голові", "відчуття нестійкості", "земля рухається під ногами", "втрата зв’язку з реальністю". Подібні симптоми часто посилюються в стресових ситуаціях або під час перебування у натовпі.
– 27 вересня, вже цієї суботи, в Українській Академії Біологічної Медицини відбудеться конференція "Біорегуляція – тренд майбутнього. Вертиго". На заході буде розкрита тема запаморочення у дітей, вагітних та військових. У чому особливості та складнощі діагностики та лікування у цих категорій пацієнтів?
– Діти не завжди чітко описують симптом запаморочення. Вони можуть скаржитися на "потемніння в очах" чи інші невиразні прояви. Запаморочення у дітей може нагадувати напад мігрені, епілепсії або психогенний стан.
Причинами запаморочення у дітей можуть бути стрес, втома, розумове чи фізичне перенапруження, вегетативна лабільність, анемія, гіпоглікемія.Лікування передбачає усунення тригерів, корекцію стану організму, оптимізацію режиму харчування, сну та відпочинку. Важливо уникати застосування токсичних фармакологічних засобів.
У вагітних запаморочення вважається фізіологічним симптомом. Проте воно може бути ознакою серйозних станів: анемії, прееклампсії, тромбоемболії, порушення роботи серцево-судинної системи.
У військових основними причинами запаморочення є черепно-мозкова травма, акубаротравма, хронічна втома, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Лікуванням військових займається міждисциплінарна команда, до якої входять терапевт, реабілітолог, психолог, невролог та інші фахівці.
Крім того, у корекції наслідків ПТСР у військових, цивільних і дітей добре зарекомендувала себе animal-терапія – лікування та реабілітація за допомогою тварин.
– Часто люди не звертають уваги на запаморочення, вважаючи це несуттєвим: низький тиск чи метеочутливість. Назвіть кілька "червоних прапорців", коли запаморочення є сигналом про серйозну небезпеку для здоров'я і вимагає негайного звернення до лікаря.
– Тривожними сигналами є:
- нудота та пітливість – можуть вказувати на тяжкі вегетативні розлади;
- підвищена чутливість до світла та шуму – може свідчити про наявність тяжкої мігрені;
- порушення слуху та шум у вухах – характерні для хвороби Меньєра;
- когнітивні й рухові розлади, зниження пам’яті та уваги, уповільнення психічних процесів – симптоми дисциркуляторної енцефалопатії (наслідок черепно-мозкових травм, атеросклерозу чи інших органічних уражень головного мозку).
– У світі зростає кількість випадків вестибулярної мігрені, особливо серед молодих жінок. Що це за стан і які можуть бути причини збільшення випадків цього захворювання?
– Вестибулярна мігрень – це форма мігрені, за якої до класичних симптомів: головний біль, фотофобія (світлобоязнь – ред.), нудота, додається вестибулярна дисфункція – порушення рівноваги, відчуття обертання та хитання.
Вестибулярна мігрень належить до найпоширеніших причин рецидивуючого запаморочення у молодих жінок. Вони хворіють у 2–3 рази частіше, ніж чоловіки. А збільшення випадків вестибулярної мігрені у жінок сьогодні пов’язане з хронічним стресом, нейрогормональними порушеннями та впливом гаджетів.
Висновок
Термін "запаморочення" – це не завжди "звичайна слабкість" або "втома". Звісно, голова може "крутитися" від стресу чи навіть зміни погоди, але іноді це перший дзвіночок серйозніших проблем зі здоровʼям. І цей сигнал не варто ігнорувати. Адже наше тіло завжди дає підказки. І найцінніше, що можна зробити для себе – не чекати поки "пройде само", а вчасно звернутися до лікаря. Адже здоров’я – це інвестиція, яка завжди повертається сторицею.