Фізична активність впливає на хімію та структуру мозку, збільшуючи обсяг гіпокампа та базальних гангліїв. Психолог Оксана Гомель та президент ФК "Металіст 1925" Богдан Бойко підтверджують, що спорт розвиває пізнавальну діяльність, самодисципліну та допомагає долати стрес.
Батьки часто стоять перед дилемою: чи варто віддавати дитину на позашкільні заняття, особливо спортивні. Чи не забирає це час від уроків і підготовки до іспитів? Наука має однозначну відповідь: спорт і позашкільна активність не просто розвивають м'язи, вони будують інтелект. УНН розібрався, як саме спорт трансформує дитячий мозок і чому вільний час, проведений на полі чи в залі, є однією з найкращих інвестицій у майбутнє дитини.
Як спорт впливає на мозок
Забудьте про міф, що фізичні вправи – це лише про здоров’я тіла. Дослідження доводять: рух безпосередньо впливає на хімію та структуру мозку, роблячи його більш стійким та ефективним. Один із найбільш вражаючих фактів: регулярна аеробна активність напряму пов'язана зі збільшенням ключових зон мозку. Зокрема, рівень фізичної підготовки корелює зі збільшенням обсягу гіпокампа (зони, критично важливої для пам'яті та навчання – ред.) та базальних гангліїв (відповідають за увагу та контроль рухів – ред.). Простіше кажучи, чим більше дитина рухається, тим більше "простору" для навчання створює її мозок. А на довгострокову перспективу заняття спортом підвищують рівень нейротрофічних факторів (BDNF), які, за даними науковців, стимулюють ріст нових нервових клітин та зміцнюють нейронні зв'язки.
Психолог: спорт формує інтелект, самодисципліну і здорову цікавість до життя
Психолог Оксана Гомель впевнена: у дитини поза основним навчанням має бути мінімум 2 позашкільні. Адже через спорт у дитинстві формується пізнавальна діяльність, яка в дорослому віці проявляється як цікавість та захопленість життям. Спорт – це і про вміння, і про навчання, і про те, як отримувати задоволення від життя.
"Коли я дивлюсь на дітей і на дорослих – одразу видно, кого з дитинства навчили цікавитися цим світом, через спорт зокрема. Такі люди у дорослому віці отримують задоволення від інтелектуальних розваг, саморозвитку, цікавляться чимось новим. Це – свідомі люди. Самодисципліновані. А якщо у дитини не сформована пізнавальна дільність – ви це в молодшій школі вже бачите: дитина не хоче вчитися, їй все нецікаво. Потім вона виростає і в дорослому віці їй нецікаво ходити в театр, у кіно, почитати книжку, просто поспілкуватись на цікаві теми, подивитись, нехай, відео про щось наукове",– зазначає психолог.
Який вид спорту обрати? Звісно, це залежить від схильностей та захоплень дитини, а також бажань батьків: виростити "майбутнього чемпіона" чи завдяки позашкільним заняттям посприяти всебічному розвитку. Але спеціалісти все ж радять звернути увагу на ігрові та командні види спорту, які дають дітям не лише можливість зрозуміти, що таке дисципліна, а й дозволять відчути командний дух, відточити комунікаційні навички, впоратися з поразкою та розділити перемогу. Таким спортом може стати футбол.
Богдан Бойко: спорт допомагає дітям не лише рости фізично, а й мислити ширше
Саме тому футбольні школи в Україні стають дедалі популярнішими – батьки бачать в них не просто спортивну підготовку, а й школу життя. Цю думку поділяє й президент ФК "Металіст 1925" Богдан Бойко. Для нього особисто фінансування ДЮФШ "Металіст 1925" – це не просто розвиток українського футболу, це пряма інвестиція в українців наступного покоління. Адже ті когнітивні та фізичні навички, які дитина отримує рахунком регулярних тренувань, – це те, що прямо повпливає на успішність людини у будь-якій сфері: від навчання до майбутньої кар’єри. Через гру, змагання та командну взаємодію дитина вчиться не лише перемагати, а й програвати гідно, аналізувати власні дії та ухвалювати рішення під тиском. І саме ці якості, сформовані завдяки спорту, з часом стають не менш цінними, ніж академічні знання.
"Я чітко розумію, що футбол виховує в дитини набір soft skills, які допоможуть у житті, навіть якщо він не піде шляхом професійного футболіста. Як я, наприклад, – бо в дитинстві я займався футболом. У дорослому віці мені це дало і вміння стримувати імпульсивні реакції, і стратегічне мислення, і здатність швидко перемикатись та адаптуватись, і вміння зосереджуватись – усі ці скіли важливі як на футбольному полі, так і в житті", – розповідає Богдан Бойко.
Як фізична активність допомагає долати стрес
Та спорт – це не лише про розвиток чи амбіції, а й про внутрішній баланс. Для українських дітей у сучасних реаліях війни та постійного стресу фізична активність стає своєрідною "терапією руху". Вона допомагає звільнити емоційну напругу, переключити увагу з тривожних думок на процес гри, на команду, на ціль. Саме через рух діти вчаться керувати енергією, дисциплінувати себе й знаходити здоровий спосіб відновлення, коли навколо – нестабільність.
"Спорт – це зняття стресу через фізичне навантаження. Я часто рекомендую спорт активним дітям або тим, у яких відсутня організованість. Адже спорт виховує самодисципліну. Зараз модне таке поняття, як синдром дефіциту уваги – є активні діти, яким важко зосередитися, які не вміють працювати в команді. У такому випадку я рекомендую піти на колективний спорт, наприклад, футбол, де треба працювати в команді. Це – активний вид спорту, він знімає певні потреби в активності, частково їх задовольняє. Ну, і плюс досягнення та перемоги – для дитини це теж важливо", – резюмує психолог Оксана Гомель.
Тож, спорт у житті дитини – це не просто фізичний розвиток, а важливий інструмент формування характеру, мислення та стійкості. Як зазначає президент ФК "Металіст 1925" Богдан Бойко, кожне тренування в ДЮФШ "Металіст 1925" – це крок до розвитку сили волі, дисципліни та впевненості в собі.