Невірний діагноз, неправильне лікування, непризначення потрібних ліків або ж навпаки призначення непотрібних – все це реальність з якою, як свідчить практика, може зіткнутися будь-хто з нас. Світова статистика демонструє, що до 25% госпіталізованих пацієнтів у розвинених країнах стикаються з наслідками через лікарські помилки, пише УНН.
Світова "пандемія" лікарських помилок
Від 3% до 25% госпіталізованих пацієнтів у розвинених країнах стикаються з несприятливими наслідками лікарської помилки. В американській системі охорони здоров'я щорічно трапляється понад чверть мільйона діагностичних помилок, і на них припадає приблизно 10% несприятливих подій, включаючи смерть. Як свідчать дані ВООЗ 4 з 10 пацієнтів отримують шкоду в умовах надання первинної або амбулаторної меддопомоги.
До найпоширеніших небезпечних дій та явищ, які можуть завдати шкоду пацієнтові, зокрема, відносять: помилки при застосуванні ліків, небезпечні хірургічні процедури, передача інфекцій під час надання медичної допомоги, діагностичні помилки.
Медичні помилки – це серйозна та складна проблема, яка завдає шкоди пацієнтам в усьому світі. Статистика жахає, адже лише діагностичні помилки трапляються з частотою від 5% до 20% від усіх випадків звернень пацієнта до лікаря.
Причин для такої ситуації багато. Від неадекватної підготовки персоналу чи нестачі ресурсів до неузгодженості нормативної бази, від неналежної взаємодії з іншим медичним персоналом до порушення послідовності під час проведення медичного втручання.
Лікарські помилки в Україні
Україна не має ні законодавчо закріпленого визначення лікарської помилки, ні відповідної статистики. За інформацією на 2019 рік від проблем, яких можна було б уникнути, щоденно в стаціонарах помирало понад 30 пацієнтів. І як свідчать показові кейси останніх років ситуація з того часу не змінилася. Згадайте тільки скільки випадків смертей чи непоправних наслідків для здоров'я пацієнтів настало від невірно підібраної анестезії, сталося за останні роки?
І це лише ті випадки, про які ми чуємо з новин – адже за ними відкриваються кримінальні провадження та вони стають темою для широкої суспільної дискусії. Як от, наприклад, так звана "Справа Одрекс", в якій лікарям інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). У справі фігурують лікарі приватної клініки "Одрекс" – Віктор Русаков та Марина Бєлоцерковська. За даними слідства Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла призвести до неконтрольованого розвитку інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом. Крім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоровʼя, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.
Наразі справа розглядається в Приморському суді Одеси по суті. І саме суд поставить у ній крапку. Але ця справа вже викликала збурення у суспільстві та винесла на поверхню цілу низку історій від пацієнтів клініки "Одрекс" та їхніх родичів: тут і неправильна постановка діагнозів, і призначення непотрібних ліків, і ігнорування потреб пацієнтів. Загалом все, що у світовій практиці підпадає під визначення лікарської помилки.
Уникнути неможливо
Лікарські помилки були і будуть. Але досвід країн з розвиненою медициною та сталою системою охорони здоров'я доводить, що відсоток несприятливих для пацієнтів наслідків можна значно зменшити. Вся суть у стратегії запобігання лікарським помилкам. Сюди відноситься і активна зацікавленість лікаря – він повинен вміти слухати пацієнта, приділяти йому повну увагу, зважати на дрібні деталі. Важливими є вміння членів медичної команди взаємодіяти, дотримання послідовності дій та протоколів лікування. У клініках формується культура безпеки – від безпеки роботи лікарів до максимальної безпеки проведення медичних втручань та перебування пацієнта у стаціонарі.
Ще одна важлива складова стратегії запобігання лікарській помилці – створення системи реєстрації інцидентів, розбір ситуацій та врахування висновків. Цьому сприяє і можливість постраждалих або їхніх родичів для судового захисту порушених внаслідок помилки прав та отримання матеріальної компенсації.
Судові прецеденти формують практичну реалізацію правозастосування медичних протоколів або визначають наслідки їх порушень у конкретних випадках. Своєю чергою, визнання наявності випадків медичної недбалості та ефективний захист інтересів потерпілого пацієнта забезпечують чесну оцінку дій системи охорони здоров’я та доступність інформації
– розповіла УНН адвокат, засновниця ТОВ "Юридична компанія "ЛОДЖІК" Валерія Одинцова.
Вона також додала, що такі судові процеси виконують ще одну важливу функцію – підвищують прозорість системи. Коли випадки можливих помилок або недбалості стають предметом судового розгляду, пацієнти отримують розуміння того, як працює механізм відповідальності і чи може він бути ефективним. Фактично йдеться про формування довіри до медицини як інституції.
В Україні на жаль система судового оскарження лікарської помилки не розвинена. Навіть відкриття кримінального провадження не гарантує настання справедливості.