Психолог Олексій Удовенко пояснив, що страх є реакцією на конкретну загрозу, тоді як тривога виникає при очікуванні небезпеки без чіткого подразника. Він наголосив, що патологічною реакція стає лише тоді, коли заважає повсякденному функціонуванню.
Страх виникає як реакція на конкретну загрозу, тоді як тривога пов’язана з очікуванням небезпеки без чіткого подразника. Про це розповів психолог Олексій Удовенко, у подкасті із Юлією Зорій, передає УНН.
Деталі
Він пояснив, що емоції – це складна психофізіологічна реакція, у якій задіяні тіло, мозок та інтелектуальне осмислення подій. Вони завжди пов’язані з нашим досвідом і формуються як відповідь на зовнішній світ. Саме тому емоції можуть бути релевантними чи нерелевантними конкретній ситуації, але в будь-якому разі їхня природа спирається на попередній досвід людини.
Фахівець підкреслив, що страх і тривога – не одне й те саме. Страх зазвичай виникає у відповідь на конкретний подразник, що несе очевидну небезпеку. Натомість тривога з’являється тоді, коли загроза лише очікується або передбачається, але не змальована предметно.
Якщо конкретно задаватись питанням, що таке страх і тривога, чи вони відрізняються? Я зазвичай наводжу простий приклад. Якщо ми йдемо по лісу і зустрічаємо вовків, скоріше за все ми переживемо страх. Так, бо є конкретика, є конкретний подразник у вигляді вовка. А звідки в нас ця інформація? Досвіду? Так, ми там колись нам це пояснили, що це небезпечно. Якщо в нас цього подразника немає так конкретного, то ми будемо очікувати на небезпеку. Тобто якщо нам сказали, що там є вовки, їх ще не бачимо, але ми знаємо, що вони там, то ми будемо відчувати тривогу
– пояснює Удовенко.
Він підкреслює, що тривога і тривожність – це не патологічні реакції. Патологічною будь-яку реакцію робить порушення в побутовому функціонуванні людини.
Коли воно стає надмірним, коли цей страх стає надмірним, чи ця тривога стає надмірною, не дає займатися звичайними родинними справами, тоді ми говоримо про патологію. В такому випадку ми говоримо, якщо будь-яка наша реакція це заважає нам функціонувати
– підкреслює психолог.
Фахівець також пояснює, що до всього цього ми маємо різні культурні звичаї та оточення. Окрім цього, умовно, росли у різний час та у різних традиціях.
І, наприклад, споглядання за якоюсь там умовно жорстокою жорстокою подією для сучасної людини – це не те саме, що споглядання за цією ж подією там 500 років тому чи 1000 років тому за певною культурою, обставинами і так далі. Тому ми відштовхуємось не від "Ця реакція погана чи хороша". Ми говоримо, чи заважає ця реакція повсякденному функціонуванню і, зокрема, функціонуванню в суспільстві
– наголошує Удовенко.
Ще філософи античності, а пізніше Декарт підкреслювали: тривога виникає тоді, коли людина передчуває небезпеку, але не може чітко визначити, у чому саме вона полягає.
Дитяча тривога на початку навчального року: як розпізнати та допомогти01.09.25, 13:20 • 3183 перегляди