Системні борги на ринку електроенергії стали наслідком неефективного державного управління та хронічної недоінвестованості галузі, що накопичувалася десятиліттями.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на директора інформаційно-аналітичного GMK центру, голову Комітету сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Станіслава Зінченка.
За його словами, навіть до повномасштабної війни енергетичний ринок в Україні не працював належним чином, а нинішня модель лише посилила боргову кризу.
"Ринок потрібно було створювати енергетичний, але ми бачимо, що ринок не працює, і він і без війни не працював так, як потрібно було працювати. Головний гравець енергоринку – держава", – зазначив Зінченко.
Він наголосив, що домінування держави як ключового гравця призводить до повільного ухвалення рішень і управлінської неефективності, що безпосередньо відбивається на фінансовому стані галузі.
"У державі немає гнучкості, рішення не приймаються швидко, вона не може реагувати на ситуацію. Мало того, вибачте, але є корупційні скандали", – сказав експерт.
За словами Зінченка, поєднання управлінської неефективності та багаторічної недоінвестованості призвело до накопичення боргів по всьому ланцюжку ринку.
"Це держава, що є неефективним гравцем та недоінвестованість, накопичена за останні 30 років, це призводить до того, що енергетика постійно латає дірки. Тобто, борги тягнуться ланцюжком від споживачів до постачальників, від постачальників до операторів, мереж, від них до генерацій", – пояснив він.
Експерт підкреслив, що така боргова модель робить розвиток енергетики та промисловості практично неможливим без зовнішньої підтримки та внутрішніх змін.
"Зараз ми можемо сказати тільки одне – без підтримки міжнародних партнерів з одного боку, і без внутрішніх реформ в енергетиках, перспектив української енергетики та промисловості немає", – наголосив Зінченко.
На його думку, боргова криза напряму пов’язана з відсутністю інвестицій у генерацію та мережі, що створює ризики для післявоєнної відбудови країни.
"Для відбудови України потрібна буде доступна, дешева електроенергія. Тобто, інвестиції в енергетичні потужності", – зазначив він.
Водночас Зінченко вважає, що подолання боргової кризи неможливе без зменшення ролі держави на ринку.
"Для цього нам потрібні міжнародні партнери і як можна менше державного втручання і державного управління і державних компаній. Це моя суб'єктивна точка зору", – підсумував експерт.
Нагадаємо, за словами директора Центру досліджень енергетики Олександр Харченка, загальна сума боргів в українській енергетиці становить понад 300 мільярдів гривень, з яких близько 140 мільярдів припадає на електроенергетику.