Україна розпочала підготовку до наступного опалювального сезону, фокусуючись на відновленні генерації та створенні стратегічних резервів обладнання після російських атак.
Про це заявив перший віце-прем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з послами країн G7 та ЄС, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Telegram-канал.
Читайте також: Ситуація покращилася: імпорт світла в Україну зріс через нові прайс-кепи, – ЄУЕА
Пріоритети відновлення енергетики
За словами Шмигаля, головним завданням наразі є відновлення пошкоджених підстанцій, мереж та генерації. Для цього Україна формує запаси енергоносіїв і залучає допомогу партнерів для закупівлі великих генераторів та трансформаторів.
"Наша мета – розвиток і розбудова когенерації", – наголосив він.
Окремо він закликав партнерів розглянути можливість передачі виведеного з експлуатації, але придатного до використання енергетичного обладнання.
Допомога G7 та "енергетичний Рамштайн"
Шмигаль повідомив, що лише з 26 січня Україна отримала понад 560 одиниць обладнання (1152 тонни) від країн G7 та інших партнерів. Ці ресурси вже розподілені для підтримки лікарень, ДСНС та соціальної інфраструктури.
Також сторони обговорили запуск нового формату координації – Ukraine Energy Support Coordination Group.
"Обговорили створення групи за прикладом оборонного "Рамштайну". Готуємося провести таку зустріч вже найближчим часом", – зазначив Шмигаль.
Стратегічні зміни
Крім термінового ремонту, уряд готує системні реформи в енергосекторі. Серед ключових напрямків – цифровізація, підвищення ефективності роботи, а також приватизація та корпоратизація державних підприємств.
Шмигаль закликав міжнародних партнерів брати безпосередню участь у майбутній відбудові української енергетики.
Фото: зустрічі з послами країн G7 та ЄС (t.me/Denys_Smyhal) Новий рекорд енергоімпорту
Нагадаємо, що в період із 2 по 8 лютого Україна збільшила імпорт електроенергії на 21% – до 319,3 тис. МВт·год, що стало найвищим тижневим показником за останні сім років, свідчать дані Energy Map.
Раніше НКРЕКП підвищила прайс-кепи на короткострокових сегментах ринку – рішення набуло чинності 17 січня 2026 року для постачання на 18 січня.
Відтак максимальна гранична ціна на всі години на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку зросла до 15 000 грн/МВт·год.
За оцінками ExPro Electricity, саме перегляд цінових обмежень на короткострокових сегментах сприяв помітному збільшенню обсягів імпорту.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що активізація імпорту в грудні та січні стала прямим наслідком підвищення прайс-кепів, яке зняло бар’єри для постачання електроенергії.
Своєю чергою директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголосив, що це рішення дало змогу значно розширити використання імпортного потенціалу України.