HomeСвітЧи справді книжки роблять нас розумнішими: 5 популярних міфів про читання (фото,...

Чи справді книжки роблять нас розумнішими: 5 популярних міфів про читання (фото, відео)

Дата:

ТОП Новини

Культура Чи справді книжки роблять нас розумнішими: 5 популярних міфів про читання (фото, відео)

Чи справді книжки роблять нас розумнішими: 5 популярних міфів про читання (фото, відео)
Читання є постійним процесом і практикою, довкола якої склалися стійкі міфи | Фото: Freepik

Процес читання вже давно має в собі низку функцій для прихильників цього гобі — від інтелектуального розширення до емпатії та запам'ятовування. Однак науковці доводять зворотнє — існує група міфів, яка впливає на сприйняття цього процесу. Фокус розповість про п'ятірку тверджень, які насправді дозволяють оцінити читання під іншим кутом.

В основі цього розбору було використані наукові дослідження фахівців з нейробіології, психології та літературознавців, які проаналізувати низку міфологічних тверджень про читання. На основі цього розберемося з відомими тезами про книжки та виявимо, що насправді є дійсним фактом ,а що — вигадкою.

Міф перший. Швидкочитання допомагає засвоїти більше за меншу кількість часу

Сама ідея пришвидшеної здатності читати виглядає доволі переконливо — аби прочитати більше, можна навчитися нехитрим технікам швидшого сприйняття інформації в кілька разів. На основі такої "пропозиції" ринок уже сформував пропозиції навчитися читати швидше за звичний режим.

Дослідження науковців у цьому плані говорять дещо інше. Так у 2016-му група науковців вирішила перевірити, як змінюється швидкість та якість сприйняття тексту між собою. В журналі Psychological Science in the Public Interest виклали великий матеріал, який у підсумку доводить невтішне для фанатів швидкочитання.

Видео дня

книга читання
Треба читати з власним і зручним темпом, не шкодячи власному сприйняттю прочитаного Фото: Pexels

Вчені на основі досліджень виявили, що наразі немає переконливих доказів, що радикальне зростання темпу дозволяє швидше розуміти прочитаний матеріал. Дослідник Марк Брайсберт також окремо вивчав середню швидкість читання про себе серед англомовних респондентів і виявив, що максимальна швидкість коректного сприйняття тексту складає 238 слів на хвилину для нехудожніх текстів і до 260 слів на хвилину — для "художки".

Науковці підбивають підсумки в цьому міфі наступною тезою: швидке "пробігання" тексту очима можливе, тільки це не означає, що буде повністю засвоєний весь матеріал (деталі, нюанси, сюжет). А тому радять шукати власну швидкість читання — комфортну для сприйняття написаного матеріалу.

Міф другий. Художня література робить нас більш емпатичними

У користі літератури часто можна почути цю тезу, що мовляв, читаючи чужі долі, людина автоматично починає краще розуміти інших людей. Науковці тут говорять про наявність таких підстав, але є одне "але".

У 2024-му спеціалісти провели мета аналіз досліджень і виявили, що між процесом читання художньої літератури та когнітивними здібностями проглядається взаємозв'язок, як-то розуміння думок і почуттів інших людей.

Однак вчені кажуть про помірність цього ефекту, а результати варіювалися між типом тексту й умовами дослідження. Головним є не факт прочитання роману про історію та долю людей, а як читачі занурюються в історію, аналізують поведінку персонажів і шукають справжні мотиви дій.

читання книжок
Емпатія від прочитання виникає, коли ретельно читаємо та співпереживаємо героям історій на сторінках книжок Фото: variant.com.ua

Міф третій. Паперова книжка краща за електронну

Певне чули про цей закид на адресу тих, хто читає з планшетів, смартфонів і гаджетів? Мовляв, паперова книжка має переваги — легко гортається, можна позначити, повернутися куди треба, відчути на дотик і запах типографічну фарбу.

А от науковці вивчали питання кореляції між паперовими та електронними виданнями. Вони виявили, що суттєвої різниці загалом немає, а головним є формат, тобто довгий скролінг тексту може викликати ускладнення з розумінням тексту.

е-книга
Електронні книжки нічим не поступаються паперовим, але мають свою специфіку, яку варто врахувати

Тому справа явно полягає не в форматі, а в типі тексту, складності матеріалу, звичок читача та умов, за яких читає. У підсумку, електронна книжка нічим не гірша паперової, просто далеко не для всіх зручним є формат цифрового використання.

Важливо! Рекомендуємо читачам і читачками вберегти себе від надмірного прокручування е-книжки. Радимо йти за текстом поступово та не скролити, робити паузи для відпочинку очей, і тоді вийде прочитати книжку без шкоди.

Міф четвертий. Аудіокнижки — це не справжнє читання

Вам доводилося чути, що книжка "має бути" перед очима? От і науковиця Вірджинія Клінтон-Ліссел у 2021 вирішила перевірити (на основі опитувань 4600 людей в 46 дослідженнях), чи є різниця між читанням та прослуховуванням тексту.

У своїй роботі вона вказує, що сприйняття тексту аудіально чи візуально залежать від віку, складності матеріалу та умов, за яких ми слухаємо/читаємо. Різниця між цими аспектами та опитуваннями показали відсутність серйозної різниці між читанням та прослуховуванням книжок.

смартфон юнак аудіокнижка
Аудіокнижки мають свої переваги, а тому їх варто слухати як окремий вид дільяності, а не під час інших справ Фото: Freepik

Водночас пан Клінтон-Ліссел у своїх висновках говорить, що аудіоформат має кілька недоліків — важче повернутися до потрібного моменту, наявність паралельних занять (водіння, біг, робота тощо). Головна перевага у аудіокнижках — це їх спосіб бути не перед очима, а намагатися аудіально захоплювати увагу книголюбів.

Тому найкращий спосіб коректно поставитися до аудіокнижок — це займатися лише ними таким чином, щоби інші процеси не заважали сприйняттю інформацію. Також робіть помітки, тайм-коди та ставте на паузу доріжку з текстом, аби краще осмислити почуту історію.

Міф п'ятий. Що більше прочитав, то розумніший

От доводилося мати справу з тими, хто читає книжки без упину та ловите на думці — яка ж розумна людина. Однак цей інтелектуальний статус, як і кількість книжок на полиці чи списки прочитаного, ще ні про що не говорять.

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) в 2019 році перевірили це на предмет рівня читання та грамотності населення. Виявилося, що очікувано, що книголюби мають вищий рівень обізнаності та написання, аніж нерегулярні читачі.

книга дівчина бібліотека
Читання не робить автоматично нас розумнішими, але сприяє покращенню наших інтелектуальних здібностей Фото: Pexels

Також у тексті вказують — читання не впливає на рівень інтелекту. До самого процесу ключовими є освіта, соціальне та приватне середовище, мовні навички, доступ до літератури, здатність до аналізу та обробки інформації тощо. Тим паче, ключова мета читання — це не змагання в кількості прочитаних сторінок, а інформація, досвід і аналіз матеріалу, який потрапляє до читача.

Замість висновків: то навіщо читати?

Прочитавши цей текст, у Вас виникне питання — а як тепер виділяти час на це гобі? Відповімо одразу: науковці не заперечують анітрохи користі читання, а намагаються показати, що цей процес не є універсальним способом самовдосконалення на всі випадки життя.

Книжки сприяють у читачам розширення лексикону, здатністю обробляти інформацію, розуміти чужий досвід і вчитися розуміти ситуації з іншою оптикою. Тільки цей ефект начитаності виникає не завдяки якійсь "магії" та за помахом чарівної палички, а вимагає практики, розуміння що саме ми читаємо, як звертаємо увагу на ключове та чи готові осмислювати прочитане.

Фокус закликає Вас читати за будь-якої нагоди, маючи особисто цікаву Вам книжку, з власним темпом, з тими жанрами та історіями, які обожнюєте. А якщо з якоїсь причини ще не знайшли нового гобі, тоді радимо взяти до рук, скачати аудіофайл чи електронний документ, аби почати читати.

Вибір редактора

Subscribe

- Never miss a story with notifications

- Gain full access to our premium content

- Browse free from up to 5 devices at once

Останні новини