Воєнний фокус Російсько-українська війна У РФ розробили противодронні ПЗРК: що відомо про комплекси "Гермес" і "Вектор"
Російські зброярі розробили кілька варіантів переносних зенітних комплексів, призначених для боротьби з безпілотниками. Один із таких ППЗРК "Гермес" готують до випробувань до кінця 2025 року.
Related video
Цей комплекс було показано в рамках форуму "Захист цивільних об'єктів від атак безпілотних систем і комерційна експлуатація БАС", який відбувся днями в Санкт-Петербурзі, повідомляє агентство ТАСС. Розробники комплексу уточнили, що зброя ще не потрапила на український фронт.
"ППЗРК у зоні СВО ще не тестували. Зараз тривають внутрішні випробування. Я думаю, у найближчі пару місяців, до кінця року, вже почнуться бойові випробування", — сказав співрозмовник російського агентства.
У зв'язку з цим оглядачі Defense Express зазначили, що "Гермес" класифікують саме як противодронний переносний зенітний ракетний комплекс, водночас декларують і опцію використання зброї проти вертольотів.
Згідно з доступною інформацією, маса комплексу становить 1,2 кг, дальність захоплення цілей — 500 м, а в якості заряду використовується гранатометний постріл ВОГ-25.
Крім "Гермеса", в Росії представили й іншу ініціативну розробку — противодронний ПЗРК "Вектор" c FPV-управлінням. Раніше у відкритих джерелах демонструвалися кадри випробувань цього ППЗРК. Аналітики вказують, що обидва комплекси можуть мати різне призначення на полі бою — виріб від "Кайсанта", за їхніми словами, передбачається насамперед для боротьби з розвідувальними безпілотниками, а розробка "Вектора" — для протидії далекобійним ударним БПЛА.
Про ефективність цих рішень поки нічого не відомо, проте російські оглядачі пишуть, що комплекси вкрай необхідні солдатам ЗС РФ на передовій для боротьби з БПЛА, тим паче, що проблем із боєприпасами ВОГ-25 у російських військових немає.
Раніше в Defense Express розповіли, що зенітний комплекс "Вектор" являє собою зразок, "зроблений школярами за півроку". Однак він викликає певний інтерес, оскільки у виробі застосовуються деталі 3D-друку, а як засіб наведення обрано оптичну систему, засновану на методах машинного зору.