Документ передбачає можливість вилучення практично будь-якого об'єкта, який російська влада віднесе до критичної інфраструктури. 
Jean Michel Berresse / unsplash.com
Російська влада вже визначила компанії та об’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи в рамках указу Володимира Путіна про передачу під державний контроль підприємств, що недостатньо захищені від атак безпілотників. Процеповідомляють Dengi.ua з посиланнямна The Moscow Times.
Перший віце-прем'єр РФ Денис Мантуров зазначив, що йдеться про компанії, яким раніше неодноразово вказували на проблеми із забезпеченням безпеки та відновленням пошкодженої інфраструктури.
Які саме заходи будуть вжиті, влада має намір вирішувати окремо та в закритому форматі. Сам перелік підприємств та об’єктів не публікується. Відомо лише, що до нього увійшли 167 позицій. Таку кількість затвердила 27 серпня підкомісія уряду «з забезпечення безперебійного функціонування окремих галузей економіки» на своєму першому засіданні.
Читайте також: Ціни на основні продукти в Росії зросли у 2 рази більше інфляції
Раніше Мантуров пояснював, що указ дозволяє «вводити тимчасове управління щодо майна компаній, які ігнорують необхідність посилення захисту або своєчасно не усувають наслідки атак».
Документ передбачає можливість вилучення практично будь-якого об’єкта, який влада віднесе до критичної інфраструктури. До цієї категорії входять підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові об’єкти, комунальна, транспортна та логістична інфраструктура, а також інші об’єкти, які вважаються особливо важливими для безпеки, економічної стабільності та життєдіяльності населення.
На думку інвестбанкіра Євгена Когана, такі визначення дозволяють поширити дію указу на широке коло великих активів.
«Формулювання максимально розтяжні — під них, за бажанням, підпадає майже будь-який великий фізичний актив: від складського комплексу до дата-центру та нафтопереробного заводу», — повідомив Євген Коган.
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що указ створює юридичні передумови для масштабної націоналізації приватних активів під приводом їхнього захисту від безпілотників. Однією з можливих цілей такого підходу аналітики називають поповнення російського бюджету.
З 2022 по 2026 рік російська влада за участю Генпрокуратури вже вилучила у власників сотні компаній. Серед них — аеропорт «Домодєдово» та великий агрохолдинг «Русагро». Сукупна вартість переданих державі активів перевищила 6 трлн рублів. При цьому їхній подальший продаж новим власникам приніс бюджету 112 млрд рублів минулого року. Мінфін очікує, що цього року ця сума збільшиться ще на 500 млрд рублів.
Політолог Кирило Рогов пов’язує новий механізм насамперед із посиленням тиску на приватний бізнес.
«Це така мобілізаційна економіка, організована спадковими шахраями, Сенс указу, який є яскравим прикладом високого державного божевілля, полягає в тому, що якщо ваш об’єкт розбомбили українські дрони, то винен у цьому не Путін, який розпочав цю війну і не бажає її припиняти, а ви самі», — підкреслив Рогов.
При цьому мова може йти не лише про пошкоджений об’єкт. Згідно з указом, держава отримує можливість вилучити розташоване на території Росії рухоме та нерухоме майно господарюючого суб’єкта.
Рогов також припускає, що таким чином влада намагається змусити компанії самостійно відновлювати підприємства, які постраждали в результаті атак. «Зрозуміло, що для якогось „Лукойлу“ немає жодного сенсу відновлювати пошкоджені НПЗ. Через два тижні знову прилетить, у чому сенс цих витрат?».
Водночас Коган попереджає, що в довгостроковій перспективі нова система може призвести до поступового скорочення частки об’єктів критичної інфраструктури, що перебувають у власності приватного бізнесу.
«При цьому власникам таких об’єктів доведеться нести додаткові витрати на забезпечення тієї самої „достатньої захищеності“. А в кінцевому рахунку частина цих витрат, ймовірно, буде перекладена на споживачів», — вважає експерт.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, у Сбербанку РФ попередили про рекордний дефіцит бюджетів регіонів РФ.
Крім того, як писали Dengi.ua, російський бізнес подає до військкоматів списки працівників із «бронюванням» на тлі можливої мобілізації.