Світ Китай почав витісняти Росію: Пекін забирає контроль над ринком зброї Центральної Азії, — Forbes
Китай посилює військові зв’язки з країнами Центральної Азії, постачаючи їм безпілотники, бойові літаки, системи ППО та бронетехніку. Це поступово послаблює традиційне домінування Росії на ринку озброєнь регіону.
Про це йдеться у матеріалі Forbes.
Видання зазначає, що на тлі війни Росії проти України Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан і Киргизстан посилюють відносини з Китаєм у сфері оборони.
Казахстан уже придбав китайські ударні безпілотники Wing Loong-1 та військово-транспортні літаки Y-8F-200. Також країна вела переговори щодо закупівлі навчально-бойових літаків K-8W та транспортних літаків.
У серпні Узбекистан, за даними видання, отримав чотири китайські багатоцільові бойові літаки. Країна також придбала китайські зенітні ракетні комплекси. Туркменістан закупив аналогічні системи ППО та інші далекобійні комплекси, Таджикистан отримав броньовану техніку, а Киргизстан — військові машини та обладнання.
Видео дня
Паралельно Китай нарощує економічну присутність у регіоні. Торгівля Китаю з п’ятьма країнами Центральної Азії зросла з понад $70 млрд у 2022 році до $106 млрд у 2025 році.
Однією з причин посилення оборонної співпраці з Китаєм стали санкції проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну. Обмеження ускладнили роботу російського оборонного сектору та доступ до іноземних компонентів, необхідних для виробництва частини військової техніки.
За даними Forbes, країни Центральної Азії через це почали звертатися до Китаю як до альтернативного постачальника озброєнь. При цьому китайська військова продукція не підпадає під аналогічні санкційні обмеження.
Водночас Росія зберігає значний політичний та економічний вплив у Центральній Азії. Казахстан, Таджикистан і Киргизстан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку, а Москва продовжує підтримувати контакти з країнами регіону.
Втім, Китай поступово заходить у сферу, де Росія десятиліттями фактично домінувала, — торгівлю зброєю та військову співпрацю з країнами Центральної Азії.
Нагадаємо, аналітики зазначають, що для Китаю Росія передусім є постачальником сировини. Москва експортує до Пекіна нафту, газ та інші природні ресурси, нерідко за зниженими цінами. Водночас Кремлю не вдалося домогтися від Китаю згоди на будівництво газопроводу “Сила Сибіру — 2”, що, на думку експертів, демонструє реальний характер відносин між країнами.
Російська делегація порушувала питання проєкту під час переговорів у травні 2026 року, але сторони не досягли домовленості, попри наполягання Володимира Путіна на підписанні угоди. Російській стороні також дали зрозуміти, що повертатися до обговорення проєкту не варто, доки Москва не погодиться з умовами Пекіна.
Зрештою наступного дня Росія та Китай підписали 42 угоди й декларацію, однак домовленості щодо “Сили Сибіру — 2” серед них не було.