Заборона на ввезення азотних добрив через морські порти викликала подорожчання цієї продукції для аграріїв та обурення імпортерів.
Про це пише «Економічна правда».
Як повідомив виданню один з учасників ринку, представники влади провели дві наради з приводу заборони на перевалку добрив. За його словами, військовослужбовці готові йти на компроміс у разі забезпечення відповідних вимог, проте Одеська ОВА боїться брати на себе відповідальність.
Інший співрозмовник говорить, що імпортери нібито мають інформацію про вплив на голову Одеської ОВА Олега Кіпера українського виробника добрив Group DF Дмитра Фірташа.
«Група Фірташа виробляє і вибухонебезпечні добрива, зокрема аміачну селітру. Якщо ракета влучить у «Рівнеазот» або «Черкасиазот», то міста і житлові будинки постраждають. Але підприємства продовжують працювати», — зазначив імпортер.
Крім того, бізнес обурює те, що під заборону потрапила не лише селітра.
«Заборона на перевалку селітри правильна, оскільки з неї роблять вибухівку. Але заборонили всі добрива, вироблені з амонію. Нітратна форма азоту — це те, що вибухає, а є ще амідна та амонійна форми. Заборонили перевалку всіх форм азоту», — розповів ЕП один з імпортерів добрив.
«До портів ідуть добрива, де є лише 10% азоту — сульфатна форма, амонійна, амідна — і їх не пропускають. Хоча є міжнародні сертифікати, що ці добрива не є вибухонебезпечними, військові не звертають на це уваги. Була ситуація, коли «Іскандер» влучив у карбамід: паковання розплавилося, а карбамід не вибухнув», — зазначив він.
Основний фінансовий тягар заборони лягає на плечі аграріїв, які купують товар. За останні два місяці вартість тонни селітри зросла з 21 тис. грн до 25-27 тис. грн, карбаміду — з 24 тис. грн до 28 тис. грн.
«Зараз сіють ріпак і пшеницю, іде підготовка до нового року. До кінця жовтня треба вносити фосфорні та калійні добрива. При цьому Україна імпортує 2,5-3 млн т добрив на рік, а ринок оцінюють 4,5-5 млн т на рік. Внутрішнє виробництво становить 1,5 млн т, тобто не покриває і третини потреб», — розповів виданню один з імпортерів добрив.
Дефіцит азотних добрив може становити 60%, фосфорно-калійних — 80%, прогнозує співрозмовник ЕП.
Водночас перебудова логістики з морських портів на сухопутний шлях призводить до здорожчання тонни добрив на 50-80 євро.